19 березня 2026 року Державна митна служба України спільно з Міністерством фінансів за підтримки Програми управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) провели форум «Митна платформа 2026: Інститут авторизованого економічного оператора та NCTS як інструмент євроінтеграції». Захід транслювався в режимі онлайн, де учасники мали змогу поставити запитання.
Нижче публікуємо відповіді на підняті бізнесом питання.
Один відправник - один одержувач: як оформити внутрішній транзит Т1 на об'єкт власного підприємства?
❓Яка процедура переміщення товарів внутрішнім транзитом із застосуванням транзитних спрощень від митниці до об'єкта підприємства, якщо відправником і одержувачем виступає те саме підприємство? Що для цього потрібно?
ВІДПОВІДЬ:
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 31 Митного кодексу України, електронна транзитна система, що функціонує на національному рівні, може використовуватися для виконання митних формальностей та забезпечення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення внутрішнім транзитом. Така декларація подається із застосуванням засобів електронного опрацювання даних і повинна містити набір відомостей, визначений додатком А1а до доповнення IIIa Конвенції про процедуру спільного транзиту.
У таких випадках в декларації Т1 зазначаються українські митниці відправлення та призначення. Також застосовується українська гарантія для забезпечення сплати суми боргу, який може виникнути щодо товарів. Слід зазначити, що при переміщенні товарів внутрішнім транзитом із використанням декларації Т1 строки транзитних перевезень встановлюються статтею 95 Митного кодексу України. Оскільки митницею відправлення виступає пункт пропуску через митний кордон України, то випуск товарів у спільний транзит здійснюється за звичайною процедурою, без використання авторизацій на застосування транзитних спрощень.
Однак, процедура спільного транзиту може завершуватись як у митниці призначення, так і на об'єкті авторизованого вантажоодержувача. Як наслідок, вантажовідправником товарів та вантажоодержувачем може виступати одне і те саме підприємство.
Звертаємо увагу, що завершувати процедуру спільного транзиту за місцезнаходженням підприємства без обов'язкового пред'явлення товарів митному органу надає право відповідна авторизація на застосування транзитного спрощення «статус авторизованого вантажоодержувача».
Також після завершення процедури спільного транзиту для подальшого поміщення товарів, ввезених на митну територію України, в інші митні режими згідно частини 5 статті 249-1 Митного кодексу України необхідно отримати авторизацію на застосування спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням». Критерії та/або умови надання авторизації на застосування транзитних спрощень, процедуру та алгоритм проведення митними органами оцінки (повторної оцінки) відповідності підприємства, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1092 «Деякі питання реалізації положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій».
Окрім того, на офіційному веб-сайті Держмитслужби у підрозділі «Методичні та навчальні матеріали» розділу «Спільний транзит (NCTS)» розміщено Методичні рекомендації щодо заповнення транзитних декларацій на товари при їх поміщенні у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, які містять детальну покрокову інструкцію заповнення декларацій T1.
Подати транзитні декларації до NCTS Фаза 5 бізнес може одним із способів:
• через «Єдине вікно» (інтеграційну платформу «Єдине вікно – ЄАІС – NCTS»): https://cabinet.customs.gov.ua/
• через «Портал трейдера»: https://tp.customs.gov.ua/tp-web-ui/
• через брокерське програмне забезпечення (відповідно до специфікацій для NCTS Фаза 5, опублікованих на сайті Держмитслужби: https://bit.ly/3UsegnG)
Мультимодальні перевезення та NCTS: чи готова митниця до діалогу з бізнесом і залізницею?
❓Мультимодальні перевезення та розбудова наземних терміналів, які працюють одночасно через українські порти та через наземні термінали в Європі, залишаються поза увагою старого та нового Митного кодексу. Йдеться, зокрема, про перевезення вантажів у контейнерах: чинна форма декларації має лише дві графи для виду транспорту (в Україні та на кордоні), тоді як контейнер може змінити кілька активних засобів. Крім того, у порядку взаємодії залізниці та митниці відсутній механізм обробки транзитних вантажів. Чи можна організувати окрему зустріч за участю терміналів, митниці та залізниці для обговорення цих питань?
ВІДПОВІДЬ:
Відповідно до статті 44 Доповнення І до Конвенції про процедуру спільного транзиту інтермодальною (мультимодальною) транспортною одиницею, зокрема, є контейнер, змінний кузов або напівпричіп. Зазначене положення також застосовується до випадків перевезення завантаженого дорожнього транспортного засобу іншим активним транспортним засобом.
У випадках, коли товари перевантажуються з одного транспортного засобу на інший під митним контролем або змінюються складові транспортного засобу, за умови що товари переміщуються в одній і тій самій інтермодальній (мультимодальній) транспортній одиниці та вид транспорту змінюється без здійснення будь-яких операцій з товарами і без порушення митних пломб, такі дії не вважаються інцидентом у розумінні Конвенції та можуть здійснюватись без залучення митних органів.
При переміщенні товарів у контейнері, як інтермодальній транспортній одиниці, залізничним транспортом під процедурою спільного транзиту, розпочатої в країнах ЄС, покриття гарантією повинно охоплювати весь маршрут переміщення з урахуванням перевантаження: і залізничним, і автомобільним видами транспорту. В такому випадку необхідно пересвідчитися, що така гарантія поширюється не до проміжного пункту (зокрема залізничної станції призначення, зазначеної у перевізних документах), а саме до митниці призначення, визначеної у декларації Т1, з урахуванням автомобільного виду транспорту.
У разі виникнення додаткових питань щодо застосування інтермодальних перевезень у контексті Конвенції про процедуру спільного транзиту Держмитслужба готова взяти участь в окремій зустрічі за умови надходження відповідного офіційного запиту від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Закриття декларацій Т1 на кордоні: чи взаємодіє Держмитслужба з іноземними митницями?
❓Був випадок, коли угорські прикордонники відмовили у пропуску вантажу з оформленою українською декларацією Т1 і зобов'язали водія повторно оформити Т1 безпосередньо на кордоні. Попередньо відкриту декларацію довелося анулювати. Чи здійснюється міжнародна комунікація щодо подібних випадків?
❓Ряд компаній-авторизованих вантажовідправників, що оформлюють Т1 для експорту, стикаються з тим, що польська сторона закриває їхню декларацію Т1 у пункті пропуску і відкриває нову. Через відсутність ресурсів для індивідуального врегулювання дехто з них відмовився від використання Т1. Чи проводить Держмитслужба системну комунікацію з польською стороною на рівні, достатньому для усунення цієї проблеми?
ВІДПОВІДЬ:
У процесі застосування процедури спільного транзиту на практиці можливі випадки завершення такої процедури митними органами країн-учасниць Конвенції про процедуру спільного транзиту на кордоні з Європейським Союзом. Такі ситуації можуть бути зумовлені як технічними причинами (збої у функціонуванні інформаційних систем, помилки під час обміну електронними повідомленнями), так і практичними обставинами (помилки при заповненні транзитної декларації Т1, необхідність проведення додаткових видів державного контролю тощо).
Зазначені випадки мають індивідуальний характер для кожного окремого переміщення товарів і, як правило, обумовлені об'єктивними причинами. З метою оперативного вирішення подібних ситуацій та отримання консультацій в кожному окремому випадку необхідно надсилати детальну інформацію до Служби підтримки з питань спільного транзиту Держмитслужби, яка перенаправить такий запит до Служби підтримки відповідної країни. Дана комунікація забезпечує швидке вирішення питань.
Разом з тим, Державною митною службою України на постійній основі забезпечується взаємодія з митними адміністраціями країн-учасниць Конвенції про процедуру спільного транзиту з метою врегулювання проблемних питань, що виникають при поміщенні товарів під процедуру спільного транзиту. Така взаємодія здійснюється, зокрема, через:
• служби підтримки з питань спільного транзиту (HelpDesk);
• механізми співпраці між національними координаторами NCTS;
• інші встановлені канали міжвідомчої та міждержавної комунікації.
З 1 жовтня 2022 року, з початку міжнародного застосування NCTS, вдалося врегулювати масове виникнення подібних запитів та уникнути їх виникнення в подальшому. Протягом останнього року такі скарги до Служби підтримки Держмитслужби надходили в поодиноких випадках та оперативно вирішувались.
Детальна інформація про роботу Служби підтримки з питань спільного транзиту розміщена на вебпорталі Держмитслужби у підрозділі «Служба підтримки» розділу «Режим спільного транзиту (NCTS)»: https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts
Автоматика чи ручний контроль: у чому різниця між спрощеннями для авторизованого вантажоодержувача?
❓Маємо технічне спостереження. Митний орган, зазначений у графі 8 авторизації на транзитне спрощення «статус авторизованого вантажоодержувача» (по Т1), не бачить повідомлення про прибуття і не контролює закриття транзиту - все відбувається автоматично. Водночас повідомлення про прибуття за спрощенням «процедура випуску за місцем знаходження» (по ПД) той самий митний орган із графи 8 авторизації отримує і саме він дає дозвіл на вивантаження та контролює своєчасне оформлення декларації тимчасового зберігання (TS). Чим зумовлена ця різниця?
ВІДПОВІДЬ:
Особливості здійснення митного оформлення товарів із застосуванням транзитного спрощення «статус авторизованого вантажоодержувача» визначені главою 3 розділу VII Порядку реалізації положень Конвенції про процедуру спільного транзиту на території України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2022 № 325.
Після прибуття товарів на об'єкт авторизованого підприємства авторизований вантажоодержувач невідкладно надсилає до митниці призначення, зазначеної у графі 8 авторизації на застосування транзитного спрощення «статус авторизованого вантажоодержувача», повідомлення про прибуття [IE007]. Після отримання повідомлення [IE007] митниця призначення з урахуванням результатів автоматизованого аналізу та оцінки ризиків у електронній транзитній системі визначає форми та обсяг митного контролю. Тобто, після перевірки даних, зазначених у митній декларації Т1 та результатів спрацювання системи АСУР, посадова особа митниці приймає рішення про необхідність проведення митного контролю та виконання митних формальностей відповідно до встановленого законодавством порядку або про випуск товарів без проведення такого контролю.
У разі прийняття рішення про проведення митного огляду товарів на об'єкті авторизованого підприємства митниця призначення інформує про це авторизованого вантажоодержувача. Строк, протягом якого митниця призначення приймає рішення щодо необхідності проведення митного контролю, визначається у графі 9 авторизації на застосування транзитного спрощення «статус авторизованого вантажоодержувача».
Якщо протягом зазначеного строку митниця не ініціювала проведення митного контролю, електронна транзитна система автоматично надсилає повідомлення про розвантаження товарів [IE043]. Після завершення розвантаження товарів авторизований вантажоодержувач невідкладно надсилає до митниці призначення повідомлення про результати розвантаження [IE044].
Таким чином, якщо митна декларація Т1 була оформлена в автоматичному режимі і процедура спільного транзиту завершена без проведення митного огляду товарів, то митницею призначення прийняте рішення про відсутність підстав для проведення додаткових форм контролю.
Місця доставки за старими правилами: до якої дати вони продовжують роботу?
❓Чи підписано та введено в дію наказ «Про внесення зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31 липня 2025 року № 379» щодо відкриття та закриття місць доставки товарів автотранспортом (19 квітня vs 28 вересня)?
ВІДПОВІДЬ:
24 березня 2026 року в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів та в Офіційному віснику України № 25 (стаття 1825) оприлюднено наказ Міністерства фінансів України від 19.03.2026 № 157 «Про внесення зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31 липня 2025 року № 379» (далі – Зміни). Згідно зі Змінами, місця доставки товарів, які були відкриті за старими правилами, продовжують свою діяльність до 28 вересня 2026 року.