У Брюсселі відбулося десяте засідання Підкомітету з питань митного співробітництва Комітету асоціації Україна-ЄС. Це майданчик, де українська та європейська сторони обговорюють прогрес України у виконанні зобов’язань у митній сфері та подальші кроки з наближення митного законодавства і практики до стандартів Європейського Союзу.
Серед ключових тем цьогорічного засідання:
прогрес України в ухваленні нового Митного кодексу та підготовка до його подальшої імплементації;
розробка та впровадження ІТ-рішень, сумісних із митними системами ЄС;
російські атаки на прикордонну інфраструктуру та виклики щодо забезпечення її безпечної і безперебійної роботи;
майбутні зміни митного законодавства ЄС та підготовка української митниці до нової європейської митної рамки.
Митний кодекс. Європейський Союз готується до масштабного оновлення митної системи та вже прийняв новий Митний кодекс ЄС. Паралельно Україна в межах митної реформи та виконання євроінтеграційних зобов’язань працює над власним новим Митним кодексом.
«Ми послідовно наближаємо українське митне законодавство до законодавства Європейського Союзу. Новий Митний кодекс уже прийнятий Верховною Радою за основу, а зараз триває робота над його підготовкою до другого читання. Водночас для повноцінної імплементації нового законодавства маємо забезпечити підготовку вторинних нормативних актів, розвиток ІТ-систем та належне навчання митників і бізнесу», – зазначив директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко.
Планується, що Кодекс набере чинності у грудні 2027 року, а його практичне застосування розпочнеться у липні 2028 року. Після ухвалення нового Митного кодексу Україна передасть його європейській стороні для аналізу та отримання рекомендацій щодо положень майбутнього Митного кодексу ЄС.
Цифрове середовище. Цьогоріч Держмитслужба затвердила оновлений Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розроблений на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C). Він визначає подальший розвиток митних ІТ-систем для подальшої інтеграції з цифровим митним середовищем ЄС.
У червні 2026 року Україна успішно перейшла на NCTS Фаза 6. Паралельно Держмитслужба розвиває сервіси підтримки користувачів (Help Desk) та пілотує функціонування Контакт-центру.
Важливим кроком на шляху до євроінтеграції стало затвердження Держмитслужбою на початку жовтня 2026 року технічних вимог для трьох базових систем - національних компонентів для взаємодії з системами ЄС, призначених для опрацювання митних декларацій.
Водночас ЄС уже працює над новою моделлю цифрової митниці, одним із центральних елементів якої стане Митний дата-хаб ЄС (EU Customs Data Hub). Україна має уважно стежити за розбудовою EU Customs Data Hub, оскільки це ключовий елемент наймасштабнішої реформи митного союзу ЄС з 1968 року, що безпосередньо вплине на євроінтеграцію країни.
Рішення в умовах війни. Поряд із реалізацією реформ українська митниця змушена оперативно реагувати на наслідки російських атак на прикордонну інфраструктуру. Якщо раніше обстрілів зазнавали переважно пункти пропуску морського сполучення, то зараз під загрозою опинився і сухопутний кордон.
Ключові виклики - безпека людей, захист митної інфраструктури та товарів бізнесу, збереження стабільної роботи логістичних маршрутів.
Українська сторона запропонувала європейським партнерам низку спільних рішень: перенесення окремих процедур митного контролю та складських потужностей на територію сусідніх держав, а також оперативний пропуск людей на безпечну територію під час атак.
Водночас атаки впливають на міжнародну торгівлю та застосування митних спрощень. Зокрема, внаслідок обстрілів постраждали компанії, які мають статус авторизованого економічного оператора (АЕО). Тому важливо спільно з ЄС шукати рішення, які дозволять зменшити обсяг процедур безпосередньо на кордоні.
Голова Держмитслужби Орест Мандзій у своєму виступі наголосив, що безпека залишається безумовним пріоритетом у рішеннях: “Ми маємо одночасно вирішувати два важливі завдання: забезпечувати безпеку громадян та зберігати стабільну роботу кордону для міжнародної торгівлі. Сьогодні це потребує не лише оперативних рішень з українського боку, а й тісної співпраці з європейськими партнерами. Ми вже звернулися до низки сусідніх держав із конкретними пропозиціями та маємо перші позитивні рішення. Будемо продовжувати цю роботу, спільно знаходити нові підходи до організації митного контролю, які дозволять мінімізувати ризики та забезпечити стабільну роботу міжнародних логістичних маршрутів”.
Висновки. Європейська Комісія традиційно приділила увагу комплексній оцінці прогресу митної реформи в Україні. Зокрема, українська сторона поінформувала європейських партнерів про перебіг атестації посадових осіб митних органів, результати антикорупційної діяльності, захист прав інтелектуальної власності, боротьбу з контрабандою і транскордонною злочинністю та міжнародний обмін інформацією для цих цілей.
Прогрес у правоохоронній діяльності української митниці окремо відзначили представники OLAF - Європейського бюро з питань боротьби із шахрайством.