Чередниченко Сергій Віталійович
Сергій Віталійович Чередниченко народився в 20 липня 1977 року в родині істориків, родинне коріння яких походило ще від Запорізьких козаків. Мабуть звідси він мав неймовірну силу духу, поєднану з фізичною силою і надзвичайною зовнішньою красою.
«Від цієї посмішки, яка завжди сяяла на обличчі, неможливо було відірвати погляд», - написала колега, і це правда.
Життя Сергія було тісно пов’язане з Києвом, тут він провів дитинство, отримав освіту, зустрів кохання, народив сина, виховав прийомного сина і знайшов роботу, якій присвятив майже все своє коротке, але таке яскраве життя.
Сергій завжди дуже любив вчитися, був неймовірно допитливим і уважним, що в подальшому сформувало його професійні якості як оперативного співробітника митниці.
В 1995 році Сергій успішно закінчив середню школу та вступив до Київського технікуму готельного господарства, де отримав базову середню освіту за спеціальністю «Правознавство». У подальшому, суміщаючи роботу і навчання, в 2005 році отримав базову вищу освіту за фахом «Менеджмент організацій».
Одразу після завершення навчання в 1998 році Сергій, як мріяв і як батько, вдягнув митну форму та прийшов працювати в Бориспільську митницю на посаду інспектора.
Молодший брат Сергія Ярослав, якій теж продовжив родинну митну традицію, згадує, що батько був дуже вимогливим до зовнішнього вигляду, і виховав у своїх дітях особливе відношення до форми. Тож колеги пам’ятають Сергія завжди акуратним, підтягнутим, в бездоганно білій сорочці і начищеному до блиску взутті.
Від батька, Віталія Олександровича, який виховав і навчив не одне покоління справжніх професіоналів-митників, Сергій успадкував твердий характер, наполегливість в досягненні мети, принциповість, віру в справедливість, організованість, вміння ніколи не здаватися. Від мами, Тамари Володимирівни, яка присвятила своє життя вихованню малечі і дуже любила дітей і свою родину, Сергій успадкував щире серце і безмежну доброту.
Службі в митних органах Сергій присвятив 27 років свого життя. Прийшовши до митних органів зовсім молодим чоловіком, він виріс від простого інспектора до заступника начальника відділу центрального апарату Держмитслужби, постійно підвищуючи свій професійний рівень. Отримав звання «Радника митної служби ІІ рангу».
Працював як на митних постах, так і в підрозділах внутрішньої безпеки та боротьби з контрабандою Держмитслужби. Він був висококваліфікованим фахівцем, відданим своїй справі, людиною принциповою, наполегливою та відповідальною. За свою кар’єру він став наставником та другом для багатьох молодих фахівців, умів знайти підхід до кожного, був мудрим і справедливим.
В родині Сергій був надією і опорою, ним пишалися і безмежно його любили.
Рідні та друзі згадують Сергія як надійного друга, мудрого порадника, завжди готового прийти на допомогу. При цьому він завжди залишався весельчаком, душею компанії та колективу, з невичерпним почуттям гумору та оптимізму.
Для колег він був і залишиться взірцем чесності, порядності, професіоналізму. Завдяки його допомозі та підтримці, мудрості та безцінному життєвому досвіду багатьом вдавалося подолати труднощі, впоратися з проблемами. Саме такі люди вчать нас бути чуйними, уважними, терпимими один до одного. Саме таким нам запам’ятається Сергій Чередниченко.
Він мав багато планів на майбутнє, мріяв про мирне і щасливе життя у вільній Україні, був життєлюбом і оптимістом, але життя розпорядилося інакше…
З початку повномасштабного вторгнення Сергій Чередниченко добровільно став на захист України. Виконував бойові завдання на Харківщині та Донеччині, де зазнав поранення. Під час лікування у військовому шпиталі його серце зупинилося.
Світла пам’ять і вічна шана Герою!
Герої не вмирають. Вони залишаються в історіях, у пам’яті, в наших серцях.
