Сучасні можливості Держмитслужби  у протидії розповсюдженню контрафакту

Захист прав інтелектуальної власності (ПІВ, або Intellectual property rights – IPR) є комплексом заходів, спрямованих як на підтримку на ринку чесного конкурентного середовища, так, зокрема, і на захист громадян від поширення небезпечних для здоров’я та життя товарів. Боротьба з порушенням IPR при переміщенні товарів через митний кордон є складовою боротьби з контрабандою.

У травні 2021 року Рада ЄС визначила, що злочини проти інтелектуальної власності є складовою однієї із 10 пріоритетних загроз ЄС у боротьбі із організованою злочинністю на 2022-2025 роки. 

Наслідками ввезення та збуту контрафактної продукції є як збитки для правовласників, так і загроза здоров’ю та життю громадян (оскільки виробник контрафакту не несе відповідальності за безпечність та якість матеріалів/інгредієнтів, з яких виготовлено підробку), втрачені або недоотримані податки до державного бюджету та надприбутки для злочинного тіньового бізнесу, за рахунок якого може фінансуватися, зокрема, міжнародний тероризм. 

Держмитслужба є одним із державних органів, які беруть участь у запобіганні порушенню прав інтелектуальної власності (ПІВ) у міжнародній торгівлі – у межах повноважень, визначених законодавством України.

Запровадження практики ЄС у сфері захисту IPR є серед пріоритетних завдань для України у митній сфері відповідно до Висновку Єврокомісії від 01.02.2023 щодо заявки України на вступ до ЄС.

Функції Держмитслужби у сфері IPR

Держмитслужба сприяє правовласникам у захисті ПІВ. В Україні Держмитслужбі належить ключова роль серед державних органів в охороні торговельних марок в процесі міжнародної торгівлі. 

Митниця виявляє товари, що підозрюються у порушенні ПІВ, при переміщенні через митний кордон та здійснює призупинення їх митного оформлення.

Після прийняття рішення про призупинення, митниця інформує правовласника про цей факт, а декларанта - про причини такого призупинення та повідомляє йому найменування та адресу правовласника. 

У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація. Наступні дії визначає і здійснює правовласник (наприклад, щодо знищення контрафакту). 

Інформація про правовласників щодо окремих торговельних марок, які мають правову охорону в Україні, міститься у Митному реєстрі та/або будь-яких доступних митним органам джерелах інформації щодо охорони ОПІВ (міжнародна реєстрація (Madrid Monitor), Державний реєстр свідоцтв України на торговельні марки, тощо).

До злочинів, які посягають на права інтелектуальної власності, згідно з Кримінальним кодексом України (КК), належать: порушення авторського права і суміжних прав (ст.176); порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію (ст.177); незаконне використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст.229).

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.229 КК, здійснюють детективи органів Бюро економічної безпеки України (відповідно до ч.3 ст.216 Кримінально-процесуального кодексу України).

Митниця порушує справу про порушення митних правил (ст.476 Митного Кодексу України - МКУ), а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються, у разі, якщо упродовж 20 робочих днів висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, підтверджено порушення ПІВ під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення (ч.14. ст.399 МКУ).

Митниця може застосовувати заходи сприяння захисту ПІВ або на підставі інформації Митного реєстру, або з власної ініціативи (ex officio) (якщо торговельна марка відсутня у Митному реєстрі, але має правову охорону в Україні). При цьому застосовується система аналізу ризиків.

Профільним підрозділом, який сприяє правовласникам у захисті ПІВ, у структурі Держмитслужби є Управління нетарифного регулювання Держмитслужби. 

У країнах ЄС митниця має повноваження забезпечити діяльність з метою зменшення та упередження можливості імпорту контрафактних та піратських товарів.

 

Інформаційні системи

Держмитслужба веде Митний реєстр об’єктів ПІВ (ОПІВ) згідно зі ст.398 МКУ.   

В Україні Митний реєстр –  це інформаційна база торговельних марок та інших ОПІВ, їх правовласників та відмінних ознак захищеної продукції. Митний реєстр доступний для правовласників та працівників митниці. Правовласники можуть он-лайн реєструвати в ньому торговельні марки та інші ОПІВ, вносити зміни, призупиняти або скасовувати реєстрацію.

Також інформаційні ресурси Держмитслужби дають можливість у відкритому доступі бачити частину інформації Митного реєстру - Список об’єктів прав інтелектуальної власності (ОПІВ) (https://eais2.customs.gov.ua/ipr/reg/overview) – перелік торговельних марок, які мають реєстрацію у Митному реєстрі України. Він не містить закритої інформації і доступний для всіх громадян. 

У країнах ЄС діє єдина інформаційна система COPIS (anti-COunterfeit and anti-Piracy Information System). Вона містить закриту інформацію про торговельні марки та інші ОПІВ (заявки право власників, зразки захищеної продукції, країни застосування, контактні дані у цих країнах тощо) та є платформою для співпраці правовласників, митниці та правоохоронних органів у питаннях захисту ПІВ – фіксує історію заявок (подання, змін, заходів щодо неї, її актуальності, забезпечує взаємодію тощо). Також діє IP-Enforcement – комунікаційна платформа для учасників процесу захисту ПІВ.

З огляду на намір України щодо вступу до ЄС, у перспективі в Україні Митний реєстр повинен буде мати аналогічний функціонал та обсяг даних, що й система COPIS, яка діє в країнах ЄС.

 

IPR і євроінтеграція України

Питання IPR є серед пріоритетних в контексті інтеграції України до ЄС. 

Забезпечення відповідного рівня захисту прав інтелектуальної власності є зобов'язанням України за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності ( англ.  Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, скорочено TRIPS), а також іншими міжнародними угодами, стороною яких є Україна. 

У 2019 році Україна імплементувала у Митний кодекс України основні євроінтеграційні зміни з питань захисту ПІВ і відтоді норми цього Кодексу відповідають положенням актів ЄС щодо сприяння митницею у захисті ПІВ. 

Так, на виконання міжнародних зобов’язань щодо захисту ПІВ на кордоні Законом України №202–ІХ від 17.10.2019 було внесено зміни до Митного кодексу України (МКУ), а 09.06.2020 Мінфіном ухвалено підзаконні акти № 281 та № 282, якими затверджено «Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту ПІВ та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами» та «Порядок реєстрації об’єктів ПІВ у Митному реєстрі». Цим Україна завершила адаптацію свого національного законодавства до стандартів ЄС у сфері сприяння захисту ПІВ на кордоні.

У Висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в ЄС від 01.02.2023 наголошено, що всі держави-члени ЄС є частиною митного союзу ЄС і дотримуються однакових митних правил і процедур. З огляду на це Єврокомісія зазначила, що для вступу до ЄС Україні необхідно (окрім імплементації законодавства) також запровадити практику ЄС у сфері захисту ПІВ.

 

Допомога міжнародних партнерів

Держмитслужба отримує інформацію про кращі європейські практики захисту ПІВ від експертів з країн ЄС та регулярно здійснює контакти з відомими виробниками під час регулярних семінарів, організованих за сприяння Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM). Також значним чином сприяє розвиткові Держмитслужби за напрямом сприяння захисту ПІВ Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні.