Інформація щодо оскаржень рішень

Відповідно до положень законодавства України з питань митної справи митні органи за результатами здійснення митного контролю уповноважені на прийняття таких письмових рішень як:

рішення про коригування митної вартості товарів;

обґрунтована відмова у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або рішення про визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів (частина перша статті 55 Митного кодексу України (далі – Кодекс) та за встановленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору».

Обґрунтована відмова у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів як письмове рішення приймається митним органом згідно з частиною дев’ятою статті 55 Кодексу за результатами розгляду додаткових документів, тобто документів, які були відсутні в митного органу під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, та може містити інші підстави невизнання заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості, ніж ті, що зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів.

При цьому слід відмітити, що з урахуванням положень частини восьмої статті 55 Кодексу на декларанта або уповноважену ним особу не покладено обов’язку надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Тому, у разі ненадання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів згідно з положеннями цієї статті у митного органу не буде зобов’язань приймати одне з письмових рішень, визначених частиною дев’ятою статті 55 Кодексу.

Також частиною десятою статті 55 Кодексу визначено, що у разі якщо митний орган у визначені строки не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені Кодексом.

У разі незгоди з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа згідно з частиною третьою статті 52 Кодексу мають одночасно право на:

випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 Кодексу;

оскарження у порядку, визначеному главою 4 Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.

Згідно зі статтею 24 Кодексу будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.

Для цілей застосування цієї глави:

1) предмет оскарження – рішення, дії або бездіяльність митних органів, які оскаржуються;

2) дії митних органів – вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, пов'язані з виконанням обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України;

3) бездіяльність митних органів – невиконання посадовими особами та іншими працівниками митних органів обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їхніх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством;

4) митний орган вищого рівня – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

5) митний орган, якого стосується предмет оскарження, – митний орган, який прийняв оскаржуване рішення, вчинив оскаржувані дії або допустив бездіяльність.

Процедура оскарження, передбачена цією главою, вважається досудовим порядком вирішення спору (частина сьома статті 24 Кодексу).

Статтею 26-1 Кодексу встановлені строки подання скарг, відповідно до якої скарга може бути подана протягом 30 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності митного органу, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, вчинення дії або бездіяльності.

У разі пропуску особою строку подання скарги, встановленого частиною першою цієї статті, або якщо причини для поновлення строку подання скарги визнані неповажними, митний орган вищого рівня залишає скаргу без розгляду та повідомляє про це особу, яка подала скаргу, а також про підстави визнання причин такого пропуску неповажними (частини перша, п’ята статті 26-1 Кодексу).

З урахуванням того, що у будь-якої особи є право на оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, якщо вона вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси або створено перешкоди для їх реалізації, оскарженню, в порядку, передбаченому главою 4 Кодексу, підлягають як рішення про коригування заявленої митної вартості товарів (пункт 4 частини третьої статті 52 Кодексу) так і обґрунтована відмова у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів (як окреме письмове рішення, прийняте митним органом відповідно до положень статті 55 Кодексу).

Кодексом чітко встановлені строки подання скарг для оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів.

Натомість спеціальних строків для оскарження рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів у взаємозв’язку із оскарженням обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, після прийняття останньої, Кодексом не передбачено.

Таким чином, враховуючи викладене вище, у випадку випуску товарів у вільний обіг (відповідно до статті 55 Кодексу та надання декларантом до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів) днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності митного органу, є день отримання декларантом чи уповноваженою ним особою рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.