За оцінкою Департаменту з бюджетних питань Міжнародного валютного фонду, митниця виконала вже 40% із 152 заходів, передбачених митним компонентом Національної стратегії доходів - 2030, яка по суті є орієнтиром і дорожньою картою реформи митниці.
Досягнення такого результату стало можливим переважно завдяки роботі над розробкою та ухваленням нормативно-правових актів за ключовими напрямами трансформації митної сфери.
Водночас МВФ окреслив практичні результати реформи:
Гармонізація законодавства. Відповідність правової бази законодавству ЄС є передумовою модернізації митних процесів. Україна вже ухвалила закон, що адаптує окремі положення Митного кодексу до європейських стандартів. Водночас розроблено проєкт нового Митного кодексу України, який передбачає відповідність національного митного законодавства нормам ЄС. Нещодавно він був схвалений Урядом і зареєстрований у Верховній Раді.
Цифровізація. Здійснюється активний розвиток систем митних органів і сервісів для бізнесу та громадян. Сформовано оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС (MASP-C) та з урахуванням наданого Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) переліку електронних систем, необхідних для імплементації митного законодавства ЄС.
Антикорупційні запобіжники. Прийнятий закон про проходження служби в митних органах запроваджує низку ініціатив, спрямованих на підвищення прозорості процесів: професійна атестація, перевірка на доброчесність за допомогою поліграфа, ротація тощо. Пілотний проєкт із використання митниками бодікамер продемонстрував високу ефективність, тож поступово масштабується на інші ділянки кордону.
Оснащення кордону системами контролю. Ведуться масштабні роботи з оснащення пунктів пропуску сканерами та ваговими комплексами. Враховуючи, що Україна йде до спільного кордону з ЄС, перевага надається мобільним скануючим системам. При цьому ключовим проривом є впровадження стаціонарних скануючих систем для огляду потягів та контейнерів. Перші такі сканери мають зʼявитися в Україні вже до кінця цього року. Крім того, рішенням Уряду передбачено запровадження багаторівневої системи повного відеонагляду шляхом поєднання відеоспостереження зі стаціонарних та натільних відеокамер.
Прогрес "митного безвізу" та митних спрощень. Попри виклики війни, Україна продовжує нарощувати темпи оформлень декларацій під процедурою спільного транзиту. За 5 місяців 2026 року успішно оформлено майже 83 тис. транзитних декларацій, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ще одним спрощенням, яке є важливим у євроінтеграційному русі, є програма Авторизованих економічних операторів (АЕО). Наразі в Україні 127 підприємств мають статус АЕО-С, 7 із яких отримали також авторизацію АЕО-Б. Щомісяця кількість таких підприємств зростає, що наближає Україну до взаємного визнання з іншими країнами.
Це не вичерпний перелік результатів, досягнутих у межах реформи. Попереду - значний обсяг роботи, адже понад половина заходів ще потребує практичної реалізації та відповідних ресурсів.
Відтепер відстежувати хід реформи та її прогрес можна на офіційному вебпорталі Держмитслужби розділі «Реформа служби» - https://customs.gov.ua/reforma-sluzhbi. Там щоквартально оприлюднюватимуться актуальні дані про виконання заходів за накопичувальним принципом.