2025 рік став для Державної митної служби України роком практичних рішень у взаємодії з бізнесом. Попри умови воєнного часу, митниця зосередилася на створенні сприятливого бізнес-клімату. У фокусі - цифровізація, модернізація кордону, митні спрощення та наближення до стандартів ЄС.
Цифровізація як основа партнерства
Ключовою основою партнерства стала цифровізація митних процесів. Упродовж року суттєво розширено функціонал «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі», що дозволило мінімізувати людський фактор і перейти до повноцінної електронної взаємодії з бізнесом.
- Зручніша сплата митних платежів
Перегляд і сплата обов’язкових митних платежів онлайн стали простішими завдяки оновленню сторінки «Рахунки для сплати митних платежів» в Особистому кабінеті. Автоматизоване заповнення реквізитів через профіль забезпечує єдиний цифровий інтерфейс, підвищує прозорість та контроль стану платежів.
- ШІ для митного оформлення в пунктах пропуску
Характеристики автомобіля при митному оформленні тепер розпізнаються за фото номерного знаку автомобіля з подальшою інформаційною взаємодією з ІТ-системою прикордонної служби.
- Цифрові сервіси підтримки та доступу до інформації
Розширено функціонал Telegram-бота Держмитслужби https://t.me/Sw_customs_UA_bot, зокрема з використанням ШІ – тепер можна отримати швидкі відповіді на типові питання (митні правила, процедура подачі документів тощо), не витрачаючи час на очікування відповіді від оператора. Його функціонал було розширено відповідно до запитів бізнесу.
- Доступ до митних декларацій та експортно-імпортних операцій (Open API)
Запроваджено автоматизований доступ до власних митних декларацій через API. Це дало змогу інтегрувати інформаційні системи підприємств з «Єдиним вікном для міжнародної торгівлі» та працювати з актуальними даними за три попередні роки, зменшуючи час на обробку інформації та підготовку звітності. За 2025 рік кількість запитів становить 5.4 млн.
- Електронний обмін даними в морських портах
Автоматизувати передачу інформації про судна та вантажі до митниці без ручного введення даних дозволив уніфікований електронний обмін даними про суднозаходи в морських портах між митницею та портовою інфраструктурою, стандарти якого затверджено у 2025 році.
- Електронний талон замість штампа: спрощено підтвердження дозволу на навантаження
Новий функціонал дозволяє експедиторам самостійно роздруковувати електронний талон після отримання дозволу на навантаження у портах без відвідування митниці.
- Поштові відправлення: митні процедури виключно в електронному вигляді
Сьогодні у цифровому форматі обробляється 100% поштових та експрес-відправлень. Це зробило міжнародну доставку швидшою, ефективнішою та більш прозорою. Упродовж 2025 року було оформлено 7,7 млн експортних і 74,7 млн імпортних відправлень.
Загалом понад 70% структур даних інформаційних систем Держмитслужби вже узгоджуються з підходами митних адміністрацій країн ЄС.
Рівень доступності інформаційних систем власної розробки склав не менше 99,95%, по більшості з них - понад 99,99% при безперервній (24/7) експлуатації. Таким чином митні ІТ системи відпрацювали на рівні критичної інфраструктури.
«Митний безвіз»: використання NCTS б’є рекорди
Інший кейс успішної співпраці – ривок у застосуванні бізнесом системи спільного транзиту NCTS, яка повністю відповідає вимогам ЄС і користується довірою бізнесу. У 2025 році було оформлено безпрецедентні 142 тис. транзитних декларацій. Це понад половина з 278 тис., оформлених за весь період використання спільного транзиту в Україні, з 1 жовтня 2022 року. Це підтвердило, що «митний безвіз» став стабільним і зручним інструментом для бізнесу.
Основні результати:
- внутрішній транзит у NCTS зріс майже у 2,5 рази;
- оформлено понад 22 тисячі фінансових гарантій на 1,3 млрд євро;
- загальний обсяг гарантування сягнув майже 4,3 млрд євро.
У 2025 році гаранти отримали можливість повноцінної інтеграції їхніх інформаційних систем із системою управління гарантіями (GMS) через механізми «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».
АЕО: від поодиноких кейсів до системного інструменту
Взаємодія митниці і бізнесу в 2025 році продовжувала вибудовуватися в контексті політичного пріоритету України – підготовки вступу до ЄС. Важливими складовими її є перехід на європейську систему авторизацій – попереднього аудиту підприємств, який засвідчує прозорість ведення бізнесу та створює підгрунтя для партнерських стосунків між митницею та бізнесом.
За результатами 2025 року можна стверджувати, що інструмент авторизованих економічних операторів (АЕО) перетворився в Україні на популярну форму співпраці бізнесу та митниці. На кінець 2025 року вже 110 вітчизняних підприємств отримали статус АЕО, і майже третина з них, 33, успішно пройшли оцінку відповідності у 2025 році.
Зростанню уваги бізнесу до АЕО сприяла як законодавча оптимізація, так і нові цифрові інструменти. Так, у 2025 році бізнес розпочав активно користуватися можливістю подавати в електронній формі заяви та документи на статус АЕО та на застосування митних спрощень, а також відстежувати стан їх розгляду, оперативно комунікувати з митними органами через оновлений розділ «Мої заяви» на порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».
Це стало можливим завдяки впровадженню програмно-інформаційного комплексу «Система по роботі з рішеннями митних органів» (CDS), яким суттєво розширено як перелік заяв, що можуть бути опрацьовані в CDS, так і перелік функцій, що пов’язані із взаємодією з митними органами.
Крім того, було створено програмний інструмент для автоматичного розрахунку інтегральних показників фінансового стану підприємств, який суттєво спрощує необхідні розрахунки на етапі підготовки документів.
Тож, 2025 рік засвідчив перехід взаємодії митниці та бізнесу від окремих рішень до системної моделі партнерства. Цифровізація, спрощення фінансових процедур, розвиток «митного безвізу» та інструменту АЕО формують передбачуване митне середовище, у якому бізнес отримує реальні переваги - економію часу, зниження витрат і зростання конкурентоспроможності на європейському ринку.
Паралельно підписано контракт на створення Контакт-центру для оперативної комунікації бізнесу з митницею. Впровадження заплановано на 2026 рік.