Понад 3,2 млн разів митну вартість авто розраховували через онлайн-сервіс Держмитслужби «Калькулятор митної вартості авто» упродовж 1,5 року існування сервісу. За цей час ним скористалися близько 750 тисяч осіб.
Цей сервіс Держмитслужби у декілька кліків розраховує, скільки і яких платежів необхідно сплатити за ввезення вживаного або нового автомобіля з-за кордону. Він також показує дані щодо мінімальної, середньої та максимальної вартості вказаного авто за 2018-2019 роки на основі реальної інформації мільйона машин понад 2300 моделей. Скористатися «Калькулятором» можна за посиланням: https://calc.customs.gov.ua.
У середньому щодня «Калькулятором» користуються 5,5 тисяч разів, а щомісяця - 165 тисяч разів.
За статистикою останнього року, 78% користувачів заходять до сервісу з мобільних пристроїв, 21% – з комп’ютерів. Це підтверджує, що «Калькулятор» - сервіс у розвиток #Держава у смартфоні.
Щодо географії, близько 80% запитів – з території України, 9,5% – з території Польщі. Жодного заходу не відбулося хіба що з Гренландії, Парагваю та деяких центральноафриканських країн.
Євгеній Єнтіс, заступник голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, повідомив, що сервіс планується розширити для інших видів товарів.
«Ми плануємо, що «Калькулятор митної вартості» робитиме розрахунки не лише для авто. Причому він буде доступний обом сторонам митного процесу: громадянам та бізнесу - в оновленому «Єдиному вікні», працівникам митниці - в системі Держмитслужби. За допомогою калькулятора перші зможуть розрахувати митну вартість, другі - перевірити ці розрахунки. Але оскільки система буде одна, розрахунки обох сторін завжди будуть збігатися», - зазначив він.
Сервіс було розроблено за підтримки Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) та запущено у листопаді 2019.
**
Як відомо, на сайті Держмитслужби з квітня 2020 діє також портал бізнес-аналітики bi.customs.gov.ua. За рік ним скористалися 150 тисяч осіб. Портал було розроблено на базі Qlik Analytics Platform; проект став можливим завдяки підтримці Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM).