Близько 1500 представників бізнесу приєдналися до онлайн семінару «Приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Перехід до міжнародного застосування NCTS в Україні», який тривав 20 вересня упродовж понад 3,5 годин. Його було організовано Держмитслужбою спільно з Програмою ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), представниками Мінфіну та експертами RST Мінфіну.
Участь у семінарі могли взяти всі бажаючі, матеріали є у вільному доступі - https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts. Відеозапис семінару можна подивитися тут. Із презентацією семінару можна ознайомитися за посиланням.
«Конвенція про процедуру спільного транзиту, міжнародне застосування NCTS - це нова реальність для українського бізнесу, яка розпочнеться вже з 1 жовтня. Ми ініціювали цей семінар, щоб зупинитися на практичних аспектах, які цікавлять бізнес. Інтерес до семінару безпрецедентний. Ми продовжуватимемо спілкування, щоб у бізнесу не лишалося запитань без відповідей», - зазначив заступник Голови Держмитслужби Владислав Суворов.
Під час презентації представники Держмитслужби надали відповіді на практично усі запитання, поставлені учасниками при реєстрації для участі в семінарі. Щодо поточних проблемних запитань, які виникають у бізнесу, представники Держмитслужби акцентували увагу на роботі Служби підтримки, яка зараз використовує усі можливі способи комунікації, у тому числі спеціальний модуль технічної підтримки користувачів https://help.customs.gov.ua/.
Значну частину часу було присвячено новим можливостям, які може отримати бізнес – митні брокери, перевізники, експортери, імпортери, фінансові гаранти – при використанні положень Конвенції.
Сергій Демченко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби, наголосив, що «Конвенція – це нові можливості, які відкриваються для бізнесу, використовуючи які, зокрема, митно-брокерська спільнота може розширити свої можливості по наданню клієнтам комплексних послуг із використанням загальної гарантії».
«З 1 жовтня набирають чинності положення законодавства, над якими ми довгі роки працювали і про які ми багато розповідали як про практичне впровадження найкращих європейських практик, а саме: окрім положень Конвенцій, набирають чинності й спрощені митні формальності для підприємств, які сьогодні доступні лише авторизованим економічним операторам. Тому, для широких кіл українського бізнесу стає доступною можливість поєднання спеціальних транзитних спрощень із окремими чи всіма спрощеннями з програми АЕО, що дозволить експортерам, імпортерам, митним брокерам чи перевізникам підібрати власний оптимальний набір спрощених митних формальностей, аналогічних тим, якими користуються підприємства в Європейському Союзі», – наголосив директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко.
Конвенція нікого ні в чому не обмежує. Вона лише створює додаткові можливості для бізнесу та розширює перелік інструментів, якими такий бізнес може користуватись. Треба думати про те, як ці інструменти можна використати на користь своєму бізнесу. На цьому наголосила Аліна Брендак, національний координатор з питань спільного транзиту. «З 1 жовтня ніхто не стукатиме вам у двері і не питатиме: «А ти подав декларацію Т1?», - заначила вона.
Бізнесу сьогодні треба задуматись про те, що все одно при вивезенні товарів за межі митної території України на кордоні з ЄС оформляється транзитна декларація та має завчасно подаватись Entry Summary Declaration (українська загальна декларація прибуття є аналогом такої європейської декларації), які часто оформляються безпосередньою в пункті пропуску на кордоні. Вартість відповідних послуг закладається у ціну перевезення товарів. Сьогодні у компаній з'являється можливість подавати такі декларації всередині країни. За умови отримання транзитних спрощень у комбінації зі спрощеннями, передбаченими Митним кодексом, українські компанії зможуть відправляти товари безпосередньо зі своїх складів щонайменше у 35 країн-учасниць Конвенції про процедуру спільного транзиту. Більше того, підприємство буде економити кошти та час безпосередньо на кордоні. Зважаючи на те, що отримання спрощень є безкоштовним, єдине, що потрібне компанії для їх отримання - це бажання та трохи часу і зусиль розібратися з нормативною базою та заповнити відповідну заяву і анкету самооцінки.
За прогнозом DG TAXUD, Україна може увійти в 10-ку країн за кількістю оформлення транзитних декларацій.
«Митниця відповідає за контроль товарів. Ми в ЄС прагнемо до того, щоб менше часу для контролю витрачати на кордоні, а більше – всередині країни. В Україні поки що більшість товару їде без перевірки всередині країни – уся робота з контролю відбувається безпосередньо на кордоні. Тому на кордоні утворюються черги. NCTS вирішує велику частину цієї проблеми: є можливість заздалегідь подати декларацію до системи, після перевірки всередині країни поставити потрібні пломби, які визнаються в ЄС. Тоді на кордоні потрібен час лише на те, щоб прочитати номер штрих-кода, як це робиться в супермаркеті», - зазначив Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM.
Водночас він наголосив, що якщо користувачів спільного транзиту в Україні буде мало, то вони чекатимуть у загальній черзі разом з іншими. Однак якщо більшість приїжджатиме на кордон після перевірки всередині країни, з пломбами, - черги будуть суттєво менші. Експерт закликав бізнес запросити колег і конкурентів користуватися спільним транзитом.
Цей семінар є продовженням практики активної взаємодії з бізнесом з питань спільного транзиту. Для оперативного інформування бізнесу діє розділ «Спільний транзит (NCTS)» на сайті Держмитслужби https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts.