Конвенція про процедуру спільного транзиту (Convention on a Common Transit Procedure – ССTP) є основою для переміщення товарів між 36 країнами: державами-членами ЄС, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ/EFTA) (Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія), Туреччиною (з 1 грудня 2012), Північною Македонією (з 1 липня 2015), Сербією (з 1 лютого 2016), Великою Британією (з 1 січня 2021) та Україною (з 1 жовтня 2022). Між ними діють єдині правила транзитних переміщень вантажів. Ці правила фактично ідентичні правилам транзиту Євросоюзу.

В основі Конвенції про процедуру спільного транзиту (далі – Конвенція) лежить ІТ система NCTS (New Computerized Transit System – Нова комп’ютеризована транзитна система).

Україна приєдналася до Конвенції 31 серпня 2022; чинності в Україні Конвенція набула 1 жовтня 2022 року. Офіційний переклад Конвенції українською тут .

Особливості процедури спільного транзиту

NCTS об’єднує митні служби країн-учасниць Конвенції, дозволяючи кожній з них обмінюватися митною інформацією з іншими 35-ма країнами. Митниці країн-учасниць Конвенції мають в системі один транзитний документ. Це дозволяє їм забезпечувати належний контроль за транзитними переміщеннями товарів на кожному етапі перевезення. Положення Конвенції сприяють запобіганню шахрайству із супровідними документами, підвищенню безпеки митних перевезень та забезпечують визнання форм митного контролю кожної з 36 країн митними органами інших країн-учасниць Конвенції.  

Процедура спільного транзиту діє за принципом: «однин вантажний транспортний засіб – одна декларація – одна гарантія». Тобто, транзитне перевезення товарів здійснюється в рамках однієї транзитної процедури, від митниці відправлення в одній країні до митниці призначення в іншій країні, за однією транзитною декларацією, під забезпеченням однією гарантією (така гарантія діє на території всіх країн, якими переміщуються товари).

Це зменшує вартість митних процедур та час, необхідний для їх проходження, – отже, створює умови для зменшення черг на кордоні, що означає швидший потік товарів.  

Особливістю процедури спільного транзиту є обов’язкове гарантування та пломбування усіх переміщень. Пломби виконують захисну функцію і визнаються усіма країнами-учасницями Конвенції. Це підвищує безпеку перевезень.

Переважним засобом гарантування при спільному транзиті є загальна гарантія, що є одним із транзитних спрощень.

Так, Конвенція передбачає низку транзитних спрощень, як-от: застосування загальної гарантії, у тому числі зі зменшенням розміру забезпечення референтної суми аж до 100% (тобто звільнення від гарантії); самостійне використання пломб спеціального типу; можливість відправлення або отримання товарів без їх пред’явлення митниці («авторизований вантажовідправник», «авторизований вантажоодержувач»). Підприємство має можливість отримати авторизації на застосування декількох спрощень одночасно.  

Отримання підприємством транзитних спрощень – інструмент для швидкого проходження товарів через митний кордон, який відповідає вимогам Митного кодексу ЄС.

 Паралельне застосування транзитних систем в Україні

  До початку запровадження NCTS Україна послуговувалася винятково національною системою контролю доставки товарів. Ця система використовує митні декларації ЕЕ. Перехід на митні декларації T1, передбачені процедурою спільного транзиту, відбувається поступово.

З 1 жовтня 2022, з початком міжнародного застосування NCTS, у підприємств залишається можливість за власним вибором використовувати або процедуру спільного транзиту (NCTS), або національну систему контролю доставки товарів.

Після приведення національного законодавства у відповідність до європейських правил (скасування можливості оформлення товарів у режимах імпорту або експорту без заїзду у зону митного контролю при звичайній процедурі, запровадження обов’язкового гарантування транзитних переміщень тощо), процедура спільного транзиту (NCTS) надаватиме більше переваг, і її використання буде більш вигідним для бізнесу. Тому з часом, NCTS стане єдиною системою для контролю транзитних переміщень вантажів.

Конвенція та євроінтеграція України

Україна реформує митну систему відповідно до норм ЄС, який створювався передовсім як митний союз. Тому питання митниці, тобто вільного руху товарів між країнами, розглядалося при створенні Європейського Союзу як одне з ключових, і зараз є серед найважливіших для інтеграції України до ЄС.

  Приєднання до Конвенції – обов’язкова умова для вступу до Євросоюзу та одне з ключових зобов’язань України за економічною частиною Угоди про асоціацію з ЄС.

Приєднання України до Конвенції впроваджує прозорі умови роботи української митниці та є важливою складовою безпеки під час дії воєнного стану.

  У питанні спільного транзиту Україна зараз має законодавство і процедури, які повністю відповідають Митному кодексу ЄС.

 

Як Україна приєднувалася до Конвенції

Щоб отримати запрошення до Конвенції, Україна мала: ухвалити законодавство, яке дозволить використовувати NCTS та інструменти системи спільного транзиту; мати відповідну ІТ систему, розгорнути її на митницях, провести навчання посадових осіб митниць, роз’яснити особливості нової системи бізнесу, створити Службу підтримки, пройти тестування на відповідність системи вимогам Конвенції. Усі ці елементи в подальшому оцінювались DG TAXUD та представниками країн-учасниць Конвенції під час попередньої та фінальної оціночних місій.

  Попри те, що зобов’язання України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту були закріплені ще в Угоді про асоціацію з ЄС у 2014 році, а відповідні питання були на порядку денному щонайменше з 2008 року, коли на 129-му засіданні Робочої групи EC-EFTA (29 вересня 2008 року), серед інших, розглядалось питання щодо надання Україні та Молдові статусу країн-спостерігачів для участі у засіданнях робочої групи з питань спільного транзиту, активна робота в Україні за цим напрямком розпочалась після прийняття Закону України від 12 вересня 2019 року № 78-IX «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» та виокремлення в структурі Держмитслужби підрозділу, основним завданням якого була реалізація заходів щодо приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.

  Законодавча та організаційно-технічна складові, які координувалися відповідно Міністерством фінансів України та Державною митною службою України, напрацьовувалися та реалізовувалися паралельно, завдяки тісній комунікації в рамках спільних робочих груп, та за участі проектів ЄС – EU4PFM та RST Мінфіну.

  Законодавство. Ключовими нормативно-правовими актами, необхідними для запровадження Україною процедури спільного транзиту на національному рівні стали:

Закон України від 12 вересня 2019 року № 78-IX «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи»

Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 681 «Деякі питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій окремих типів»

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 705 «Деякі питання надання дозволу на застосування спеціального транзитного спрощення»

Наказ Міністерства фінансів України від 22 грудня 2020 року № 795 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій окремих типів»

Наказ Міністерства фінансів України від 9 лютого 2021 року № 69 «Про затвердження Порядку інформаційного обміну щодо реєстрації фінансового гаранта, її призупинення, поновлення, анулювання, іншої інформації, необхідної для здійснення нагляду та контролю за виконанням фінансовим гарантом умов надання статусу фінансового гаранта»

Наказ Міністерства фінансів України від 12 лютого 2021 року № 86 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при застосуванні режиму спільного транзиту з використанням електронної транзитної системи та Порядку допущення транспортних засобів та контейнерів до перевезення товарів під митними пломбами в режимі спільного транзиту»

Наказ Міністерства фінансів України від 6 квітня 2021 року № 200 «Про деякі питання забезпечення сплати митного боргу в режимі спільного транзиту»

В рамках підготовки до міжнародного застосування NCTS та приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту до Митного кодексу України було внесено зміни відповідно до Закону України від 15 серпня 2022 року № 2510-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» .

Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту відповідно до Закону України від 30 серпня 2022 року № 2555- IX , який набрав чинності 1 жовтня 2022 року.

  Після набрання чинності Конвенцією для України Закон України від 12 вересня 2019 року № 78-IX «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» та розроблені на його виконання підзаконні нормативно-правові акти втратили чинність. З 1 жовтня 2022 року питання спільного транзиту регулюються безпосередньо Конвенцією та Митним кодексом України (в частині, що не суперечить Конвенції). Інформація щодо інших документів, які стосуються питань спільного транзиту, розміщена у підрозділі «Нормативно-правова база» розділу « Спільний транзит ( NCTS ) » на офіційному веб-порталі Держмитслужби.

Організаційно-технічна складова . Після відновлення інституційної спроможності митниці як самостійної державної установи наприкінці 2019 року, в структурі Держмитслужби було створено відділ у складі Департаменту спрощення процедур та сприяння торгівлі, основним завданням якого стало впровадження процедури спільного транзиту в Україні.

На початку 2020 року Митною адміністрацією Литовської Республіки, за сприяння Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в України (EU4PFM), Держмитслужбі було безоплатно передано програмне забезпечення для NCTS Phase 4 . Отримане програмне забезпечення було локалізоване Держмитслужбою за експертної підтримки проектів ЄС (EU4PFM та RST Держмитслужби).

Зважаючи на обсяги роботи, а також враховуючи пріоритетність завдання щодо приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, в березні 2021 року в структурі Держмитслужби було утворено Департамент із запровадження міжнародної транзитної системи (директор – Сергій Демченко) та призначено Національного координатора з питань спільного транзиту (Аліна Брендак). Координацію заходів щодо приєднання України до Конвенції на рівні Держмитслужби здійснював заступник голови Владислав Суворов.

У березні 2021 року на базі Координаційно-моніторингової митниці також було створено Службу підтримки з питань спільного транзиту, функціонування якої є однією з обов’язкових вимог DG TAXUD для приєднання країни до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Контактні дані Служби підтримки розміщені у підрозділі «Служба підтримки» розділу « Спільний транзит ( NCTS ) » на офіційному веб-порталі Держмитслужби.

За період з жовтня 2020 року по серпень 2022 року за різними формами навчання з питань спільного транзиту пройшли підготовку та були зареєстровані в системі близько 4 500 посадових осіб митниць, переважна більшість з яких – це посадові особи, які безпосередньо здійснюють митний контроль та оформлення товарів. Навчання відбувалося як за спеціально розробленою програмою на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби, так і безпосередньо на базі митниць без відриву від роботи посадовими особами, які пройшли спеціалізовану підготовку на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення.

 Упродовж 2021-2022 рр. відбулося понад 100 зустрічей із бізнесом – від індивідуальних консультацій для підприємств та обговорень з представниками бізнесу на рівні регіональних митниць, до кількагодинних семінарів, які охоплювали до 1500 учасників.

Запровадження та тестування системи . Застосування NCTS Україною розпочалося 16 листопада 2020 року і відбувалося у три етапи: Пілотний проект (16 листопада 2020 – 16 березня 2021), Національне застосування (17 березня 2021 – 30 вересня 2022) та Міжнародне застосування (початок – 1 жовтня 2022).

Під час пілотного проекту транзитні декларації Т1 UA подавались суб’єктами-добровольцями додатково до національних документів контролю доставки (ЕЕ). До пілотного проекту були залучені Волинська, Київська, Північна та Одеська митниці. З боку бізнесу у пілотному проекті взяли участь 5 підприємств, які успішно оформили 15 митних декларацій T1UA. Пілотний проект дозволив протестувати роботу системи на місцях та отримати відповідний досвід як посадовими особами залучених митних органів, так і підприємств.

Національне застосування NCTS тривало півтора роки. За цей час в системі зареєструвалося близько 1 500 суб’єктів господарювання . При цьому кожне друге зареєстроване підприємство подало хоча б одну декларацію T1UA. Загалом, під час національного застосування NCTS було подано майже 10 000 декларацій T1UA, з них близько 7 000 декларацій T1UA були успішно оформлені. Пік оформлень декларацій T1UA припав на лютий 2022 року, коли було подано майже 2 000 декларацій, а оформлено – більше 1 500. Після початку повномасштабної війни росії проти України обсяги оформлень декларацій спільного транзиту почали помітно зростати лише у липні 2022 року (після проведення у червні 2022 року фінальної оціночної місії DG TAXUD ). У два останні місяці національного застосування NCTS (серпень та вересень 2022 року) кількість поданих та оформлених декларацій перевищувала 1 000 T 1 UA на місяць.

  Упродовж періоду національного застосування NCTS відбулося дві оціночні місії DG TAXUD , під час яких перевірялася готовність України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту: Попередня оціночна місія (23-25 листопада 2021 року) та Фінальна оціночна місія (23-24 червня 2022 року, в дистанційному форматі). Фінальна оціночна місія, уперше за час існування Конвенції, відбувалася в дистанційному форматі (у зв’язку зі складною безпековою ситуацією через активні воєнні дії на території України, спричинені російською збройною агресією).

З вересня 2021 року розпочалося тестування на відповідність національного програмного забезпечення для NCTS Phase 4 положенням Конвенції про процедуру спільного транзиту (Conformance Testing) відповідно до вимог DG TAXUD. Перші етапи тестування пройшли у грудні 2021 року-лютому 2022 року. Останній, третій міжнародний етап тестування (Conformance Testing Mode 3) було проведено у травні 2022 року із залученням безпрецедентної кількості країн. Україна тестувала обмін повідомленнями в режимі реального часу з представниками митних адміністрацій Австрії, Бельгії, Болгарії, Північної Македонії та Румунії. У серпні-вересні 2022 року, безпосередньо перед початком міжнародного застосування NCTS , за запитами країн-учасниць Конвенції, Україна також протестувала обмін міжнародними повідомленнями з іншими країнами, зокрема: Польщею, Швейцарією, Італією, Швецією, Угорщиною. За результатами тестування було засвідчено повну технічну готовність України приєднатися до Конвенції.

Під час національного застосування NCTS , 4 підприємства отримали транзитні спрощення, передбачені Конвенцією (3 підприємства – спрощення «загальна гарантія», 1 підприємство – усі основні спрощення: «авторизований вантажовідправник», «авторизований вантажоодержувач», «загальна гарантія» та «використання пломб спеціального типу»).

Понад 10 фінансових установ (банків та страхових компаній) були авторизовані Держмитслужбою на видачу гарантій для цілей спільного транзиту (отримали статус гаранта). Відповідно до Закону України від 15 серпня 2022 року № 2510-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» , з 1 жовтня 2022 року зареєстровані під час національного застосування NCTS гаранти отримали право гарантувати не тільки переміщення товарів спільним транзитом, а й поміщення товарів у інші митні режими або процедури, передбачені Митним кодексом України. 

Підготовка до міжнародного застосування NCTS . Після фінальної оціночної місії для практичної підготовки до початку міжнародного застосування Україною процедури спільного транзиту DG TAXUD було запропоновано детальний покроковий план заходів. Робота тривала в безперервному режимі із щотижневим проведенням зустрічей щодо прогресу за визначеними заходами.

7 липня 2022, за результатами Фінальної оціночної місії, на 187-му засіданні робоча група EU - CTC з питань спільного транзиту та спрощення формальностей у торгівлі товарами ухвалила технічне рішення про можливість запрошення України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.

26 липня 2022 усі 27 країн-членів ЄС ухвалили політичне рішення запросити Україну до Конвенції.

25 серпня 2022, після ухвалення політичного рішення про запрошення України до Конвенції всіма 35-ма країнами-учасницями, Україна отримала офіційне запрошення приєднатися до Конвенції.

30 серпня 2022 року законопроект про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту був внесений до Верховної Ради України як першочерговий, і в той же день був проголосований, підписаний Головою Верховної Ради України, переданий на підпис Президенту, підписаний Президентом та повернутий до Верховної Ради України. 31 серпня закон України про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту був опублікований в «Голосі України». 31 серпня 2022 року виготовлена Верховною Радою України ратифікаційна грамота разом із перекладом Конвенції українською мовою через Міністерство закордонних справ України були передані європейській стороні. Одночасно із приєднанням до Конвенції про процедуру спільного транзиту, Україна приєдналася за аналогічною процедурою до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

5 вересня 2022, під час саміту «Україна-ЄС» у Брюсселі, було офіційно оголошено про вступ України до Конвенції та початок міжнародного застосування Україною NCTS з 1 жовтня 2022 року.

1 жовтня 2022 року розпочались оформлення декларацій спільного транзиту в міжнародному режимі. Перша декларація була оформлена з Німеччини в Україну. 1 жовтня 2022 року Україною також було оформлено першу декларацію на виїзд з України, за збігом обставин, до Німеччини.

Приєднання України до Конвенції – це результат консолідованих зусиль та чіткої координації заходів на рівні Президента, Верховної Ради, Уряду, Міністерства фінансів, Державної митної служби, бізнесу та міжнародних партнерів.

Допомога міжнародних партнерів

ЄС допомагав Україні виконати всі дії, щоб приєднатися до Конвенції – зокрема, через Програму ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) та Проектний офіс реформ (RST). Особливо активною ця допомога була в період з 2019 року. Литва безоплатно надала Україні програмне забезпечення NCTS. За фінансової підтримки EU4PFM воно було локалізоване для застосування в Україні. За підтримки ЄС розроблялася та проходила експертну оцінку на відповідність вимогам ЄС законодавча база, відбувалося навчання національних фахівців, здійснювалися контакти з європейськими профільними структурами (зокрема, DG ТAXUD) та експертами. «Assosiation4U» надав допомогу у здійсненні офіційного перекладу Конвенції.

Розвиток системи: фази NCTS

IT система NCTS постійно удосконалюється. Україна, як виняток, приєдналась до Конвенції із NCTS Phase 4 , з якою станом на кінець 2022 року користуються більшість країн-учасниць Конвенції. Разом із тим, до кінця 2023 року усі країни-учасниці Конвенції, у тому числі Україна, мають перейти на NCTS Phase 5. Вчасний перехід на NCTS Phase 5 був однією з головних передумов для надання Україні шансу приєднатися до Конвенції з NCTS Phase 4. Україна переконала європейських партнерів, що технічно і практично може це зробити.

Наразі Україна реалізує заходи щодо підготовки до переходу на NCTS Phase 5, зокрема щодо запровадження відповідного програмного забезпечення. Держмитслужба рухається за погодженим з європейською стороною графіком за підтримки партнерів, зокрема: EU4PFM (фінансування розробки програмного забезпечення для NCTS Phase 5, експертна підтримка), RST Мінфіну (допомога у підготовці законодавства), RST Держмитслужби (експертна допомога).

Запровадження країнами-учасницями Конвенції наступної версії програмного забезпечення (NCTS Phase 6) очікується у 2025 році.

__

 

Докладніше: у розділі « Запитання і відповіді »