Історія
| АнТИЧНА ДОБА
Чому виникає митна служба?
Витоки митної справи України корінням ідуть у стародавні часи. Більше двох з половиною тисяч років тому митні відносини виникли на перетині приватної ініціативи підприємливих купців-мандрівників із фіскальними інтересами міста-держави, яке прагнуло поласувати частиною чужих прибутків. За це міська громада взяла на себе облаштування логістичної інфраструктури портів, у межах яких, власне, і були організовані перші митниці.
Де і коли виникає митна служба в Україні?
Від VII до V століття перед Різдвом Христовим на півдні України виникли давньогрецькі (еллінські) міста-держави (поліси). Найбільші поліси – Тіра в гирлі Дністра, Ольвія Понтійська на березі Дніпро-Бузького лиману, Херсонес Таврійський на Гераклейському півострові Південно-Західного Криму, Феодосія і Пантікапей у Східному Криму, Гермонасса і Фанагорія на Таманському півострові – проіснували понад тисячу років, а деякі (приміром, Пантікапей / Керч) у зміненому вигляді безперервно існують донині.
Чому митні збори були важливі для стародавніх міст-держав?
Поліси були самоврядними громадами, в яких верховна влада належала народу, урядовці і судді обиралися на зборах повноправних чоловіків, а перелік і розміри податків і зборів затверджувалися громадянами. Митні і торговельні збори були одними із найважливіших джерел державних доходів, оскільки поліси уникали прямого оподаткування своїх громадян.
Які були різновиди митно-податкових зборів?
Існували різні види мита: плата за користування інфраструктурою порту, що стягувалася навіть з транзитних вантажів (елліменіон, порторія), та експортно-імпортні мита, якими обкладалися різні види та обсяги товарів (наприклад, тридцяте – 3,33 % вартості при вивезенні з Боспору пшениці). За право торгівлі в місті стягувалося торговельне мито, також оподатковувалася кожна значна угода купівлі-продажу, що засвідчувалася у ринкового інспектора (агоранома).
Ким були стародавні митники?
Контроль за митними оборудками та торговельними операціями належав виборним на рік магістратам (наприклад, агораномам, колегії Дев’яти і Семи в Ольвії). Митною справою у боспорських портах завідували елліменісти, які, між іншим, вели в спеціальних списках (апографай) митну статистику. Митно-податковим та загалом фінансовим пост-аудитом у полісах займалися діойкети, яких обирали на п’ять років. У монархічному Боспорі фіскальними питаннями займалася колегія економів, підпорядкована високому сановникові – начальникові звітів. Утім, власне державної митної служби не існувало, оскільки стягування податків і зборів, у тому числі й митних, за жеребом або на аукціонах передавалося приватним об’єднанням жадібних ділків – колегіям відкупників телонів, що добре нам відомі за Святим Письмом, як митарі. Найвідомішим з останніх став Левій Матфей, син Алфея, який після слів Ісуса залишив свою справу і пішов за Учителем (Лк.5:27–29; Мф.9;9).
Що почитати детальніше?
Більше дізнатися про історію митно-податкових відносин в Україні і світі можна завдяки плідній багаторічній праці викладачів і співробітників Університету митної справи та фінансів. Уже понад п’ятнадцять років у цьому престижному виші Дніпра під керівництвом доктора історичних наук, доктора наук з державного управління, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Ченцова В. В. працює наукова школа дослідників історії митної справи та зовнішньоекономічних відносин, щороку в останні четвер і п’ятницю жовтня проводиться міжнародна наукова конференція «Історія торгівлі, податків та мита» та видається однойменні збірка тез та профільний історичний журнал. Історією митних відносин античної доби займається д.і.н., проф. Колесников Костянтин Миколайович. З результатами досліджень цієї наукової школи Ви зможете ознайомитися в першому наближені на сторінках навчального посібника, рекомендованого Міністерством освіти і науки України. Друге видання цієї книги вийшло одним із перших у фірмовій серії «Митна політика». Отже, з цієї теми Вас зацікавлять сторінки з 10-ї до 21-ї цього посібника.
Захопливого читання, шановні колеги!
Історія митної діяльності: Україна в міжнародних митно-торговельних мережах / К. М. Колесников, Д. В.Архірейський, О. О. Дячок, О. В. Морозов та ін. ; за ред. Л. В. Деркача і В. В. Ченцова ; 2-ге вид. зі змін. і допов. Дніпро : УМСФ, 2019. 282 с. (Серія «Митна політика»).
На що чекати далі?
Наступного місяця Вашій увазі буде запропоновано продовження розповіді про митні відносини в стародавній Україні.
| СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
| КОЗАЦЬКА ДОБА
| модерна та індустріальна доба (XVIII-XIX СТ.)
| ІстОрія ПРОФСПІЛКИ
Анонс:
13 жовтня 2022 року Професійній спілці працівників митних органів України виповнилось 30 років.
Розгорнутий історичний матеріал:
Витоки профспілкового руху в митних органах сягають своїм корінням у історію на понад 100 років.
Рух за створення першої профспілки митників на території України започатковано ще у 1917 році. Представники від Харківської, Київської, Одеської, Херсонської, Миколаївської, Ялтинської, Феодосійської, Керченської, Бердянської, Маріупольської, Аккерманської, Євпаторійської та Севастопольської митниць визначили наступні принципи як базову основу профспілкового об’єднання митників:
- опрацювання загальних і справедливих норм прийому на роботу і просування по службі в митних установах;
- дослідження питань, пов’язаних з поліпшенням матеріального становища митників;
- ініціювання заходів щодо встановлення періодичних надбавок до заробітної плати тим працівникам, посадові оклади яких не підвищуються у зв’язку з просуванням по службі;
- нормування робочого часу;
- захист інтересів митних службовців.
В умовах радянської дійсності митники понад 70 років не мали своєї професійної спілки, а входили до загальносоюзної профспілки державних установ, яку не цікавили ані правові, ані професійні інтереси митників.
У жовтні 1990 року профспілки України провели свій Установчий з’їзд, на якому прийняли принципово важливе рішення про незалежність від партійних і державних органів.
Установчий З’їзд Професійної спілки працівників митних органів України відбувся у Києві 12-13 жовтня 1992 року. Тоді ж було прийнято й Статут професійної спілки – першої добровільної громадської організації митників незалежної Української держави.
Статут визначав особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності Професійної спілки, її організаційну будову, кошти та майно. У пункті 1 Статуту зафіксовано, що Професійна спілка працівників митних органів України – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, які пов’язані спільними інтересами за родом їх трудової діяльності в сфері здійснення державної митної справи, працюють у штаті виборних органів Профспілки, у створених Профспілкою підприємствах, установах, організаціях, товариствах, фінансових компаніях, центрах, закладах.
Профспілка має статус Всеукраїнської профспілки.
Першим очільником Професійної спілки працівників митних органів України став Анатолій Павлов, який двічі переобирався на новий строк.
У вересні 2003 року ІV позачерговий З’їзд обрав Головою Профспілки Олександра Рувіна.
У червні 2005 за результатами голосування на V позачерговому З’їзді керівником Профспілки було обрано Тетяну Євтушенко, яку у червні 2006 року змінив Микола Мельник.
З січня 2011 року Профспілку очолює Ігор Тимофєєв. У березні 2023 року Ігоря Тимофєєва втретє переобрано Головою Профспілки.
ФОТОГРАФІЯ Учасники Х З’їзду професійної спілки митних органів України (28 листопада 2016 року) |
Наразі чисельність Професійної спілки працівників митних органів України становить понад 5600 членів Профспілки.
Регулювання трудових відносини, зокрема питання робочого часу та відпочинку, оплати праці, переміщення працівників митних органів регулюється Галузевою Угодою між Державною митною службою України та Професійною спілкою працівників митних органів України на 2020 – 2022 роки. До Галузевої Угоди увійшли положення про обов’язкове залучення до участі у роботі дисциплінарних комісій та комісій з кадрових питань представників Профспілки.
Одним із важливих завдань в умовах сучасності є матеріальна підтримка Профспілкою своїх членів. Зокрема, за період 2017 - лютий 2023 року Профспілкою було надано матеріальну допомогу членам Профспілки у зв’язку із скрутним матеріальним становищем та на лікування на загальну суму 5,68 млн. грн. Одночасно матеріальна допомога надавалась і за рахунок первинних профспілкових організацій.
З метою організації оздоровлення та відпочинку наших колег та членів їх сімей за цей же період було надано компенсацію за придбані путівки до санаторно-курортних та оздоровчих закладів на суму 2,74 млн. грн.
2019 – 2021 роки були складними у роботі Профспілки через пандемію коронавірусу. Цей період у роботі профспілкових організацій характерний неймовірними зусиллями стосовно пошуку та придбання індивідуальних засобів захисту для працівників митниць, створенням безпечних умов праці, надання практичної та матеріальної допомоги колегам, які захворіли. Понад 5 млн. гривень було витрачено первинними профспілковими організаціями на боротьбу з COVID-19.
З моменту повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Профспілка, у відповідності до вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», головним завданням вважає максимальне сприяння забезпеченню обороноздатності держави та забезпеченні громадського контролю за мінімальними трудовими гарантіями працівників. Під час воєнного стану законодавчо визначені особливості укладання та розірвання трудових договорів, встановлення та обліку часу роботи та відпочинку, оплати праці, зупинення дії окремих положень колективних договорів за ініціативою роботодавця, надання працівникам відпусток та діяльності профспілок.
Реалії часу змушують Профспілку вносити корективи у роботу профспілкових комітетів, невідкладно реагувати на зміну обставин, в першу чергу дбаючи про дотримання трудових прав митників та забезпечення їх соціального захисту.
На теперішній час збройний захист України здійснюють 376 наших колег, у тому числі і голова первинної профспілкової організації Тернопільської митниці Іван Шлюсар.
За таких умов пріоритетними напрямком роботи Профспілки, первинних профспілкових організацій стали дотримання права на безпечні умови праці, зокрема обладнання укриттів на час обстрілів, особливо у прифронтових митницях, максимально можливе забезпечення права на збереження робочих місць для тимчасово відсутніх працівників, матеріальна підтримка членів профспілки.
Назва розділу
Текст
| історія спілки ветеранів
Текст
Назва розділу
Текст
| ІстОрія Громадської ради
текст
Назва розділу
Текст
| Наукові роботи
текст
Назва розділу
Текст
*Інформація оновлюється