Напрямки  ІТ трансформації Митниці – це сервіси, процеси функціонування Митниці та інструменти для забезпечення її роботи, які отримають сторони митного процесу (громадяни/бізнес та працівники Митниці). Їх 6. Вони відповідають підпроектам Проекту «е-Митниця»  https://plan2.diia.gov.ua/projects  : Кабінет взаємодії з Митницею, Митний контроль та оформлення, Публічна звітність та аналітика, Розумний пункт пропуску, Кібербезпека, Гармонізація з ЄС.

ІТ системи  розробляються/оновлюються та впроваджуються, щоб забезпечити роботу сервісів, процесів функціонування Митниці та інструментів, передбачених напрямками ІТ трансформації.

• Кабінет взаємодії з Митницею 
  Запровадження онлайн: митного оформлення, сплата митних платежів, отримання адмінпослуг, взаємодії з іншими державними органами при митному оформленні.
  

ІТ системи:

«Єдине вікно для міжнародної торгівлі»

Електронна система скарг

Служба підтримки (HelpDesk)

• Митний контроль та оформлення
  Заміна людського фактору та ручного управління на автоматичне оформлення товарів без участі інспектора. Впровадження інтелектуальної системи аналізу ризиків.

ІТ системи:

Автоматизована система митного оформлення "АСМО"

Автоматизована система управління ризиками "АСУР"

Інформаційна система “Митний аудит”

Електронна транзитна система NCTS зі складовими

Онлайн система “Калькулятор митної вартості та платежів при митному оформленні автомобіля”

• Публічна звітність та аналітика
  

  Розвиток аналітичних інструментів публічної звітності та інформації про інфраструктуру Митниці, запуск допоміжних сервісів розрахунку митних платежів та класифікації товарів, публікація даних у форматі open data.

ІТ системи:

Аналітична система BI

Інтерфейс відкритих даних

Інфраструктурна мапа пунктів митного оформлення

Офіційний веб портал

• Розумний пункт пропуску
  

  Використання високотехнологічних технічних засобів митного контролю, відео спостереження та відео контроль, зчитування номерних знаків, ваговий контроль та застосування скануючих систем. Комплексний аналіз даних.
  

ІТ системи:

Інтеграційна платформа управління пунктом пропуску

Система управління активами

Журнали пунктів пропуску

• Кібербезпека
  

  Впровадження інструментів захисту інформації та централізованого моніторингу кіберзагроз, забезпечення сучасними засобами протидії та аналізу кіберінцидентів.
  
  

• Гармонізація з ЄС
  

  Запровадження спільного транзиту товарів, реалізація можливостей Авторизованного економічного оператора (АЕО), посилення захисту прав інтелектуальної власності, розширення інструментів застосування фінансових гарантій.

ІТ системи:

Електронна транзитна система NCTS зі складовими

Функціонал АЕО (в рамках системи «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»)

Митний реєстр об'єктів прав інтелектуальної власності (в рамках системи «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»)

Впровадження кожної із розроблених ІТ систем має стандартну для Держмитслужби процедуру.

Проєкт «Цифрова трансформація митниці (е-Митниця)» є одним із Проектів цифрової трансформації, який реалізує Мінцифра https://plan2.diia.gov.ua/projects. У лютому 2021 Мінцифра презентувала комплексний підхід цифрової трансформації, - загалом 94 проєкти, які охоплюють усі сфери державного функціонування, та включають понад 300 підпроєктів. Перелік проєктів затверджено Урядом. 

Проєкт «Цифрова трансформація митниці (е-Митниця)» передбачає: створення інформаційної системи автоматизації роботи митних органів, запровадження  електронних послуг щодо митного оформлення для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, автоматизацію, контроль та спрощення процесів митного контролю та митного оформлення, створення аналітичних інструментів та публічних інструментів звітності, автоматизацію пунктів пропуску та місць митного оформлення

Проєкт  «Цифрова трансформація митниці (е-Митниця) передбачає 6 підпроєктів.


Кабінет взаємодії з Митницею

1. Онлайн надання адмінпослуг
2. Онлайн подання та обробка заяв, пов'язаних із транспортними засобами
3. Обмін документами з держорганами
4. Митне оформлення поштових відправлень
5. Онлайн подання та обробка заяв, пов'язаних із фінансовими операціями
6. Онлайн проведення платежів
7. Митне оформлення імпортних операцій
8. Онлайн подання та обробка заяв, пов'язаних із митними деклараціями
9. Митне оформлення транзиту та експортних операцій

Митний контроль та оформлення

1. Визначення форм і обсягів митного контролю за допомогою нової автоматизованої системи управління ризиками (АСУР)
2. Митне оформлення поштових відправлень
3. Супроводження та фіксація результатів проведення митного аудиту
4. Цифровізація митних процедур в портах
5. Митне оформлення імпортних операцій
6. Митне оформлення транзиту та експортних операцій
7. Автоматизований відбір суб'єктів і операцій в рамках митного аудит

Публічна звітність та аналітика

1. Публікація експортно-імпортних операцій у форматі відкритих даних
2. Онлайн інструмент визначення коду УКТ ЗЕД
3. Розширення функціоналу мапи митної інфраструктури
4. Запровадження калькулятора розрахунку митних платежів
5. Автоматизація внутрішньої звітності Митниці
6. Впровадження аналітичного інструменту пошуку аномалій та митного контролю

Розумний пункт пропуску

1. Побудова інтелектуальної системи відео контролю та розпізнавання номерних знаків на окремих пунктах пропуску
2. Інтеграція митної інфраструктури із ІТ системами Митниці
3. Аналіз консолідованих даних, побудова аналітичних звітів та пошук аномалій

Кібербезпека

1. Впровадження інструментів безпечної розробки програмного забезпечення
2. Формування політики та імплементація централізованого антивірусного захисту
3. Впровадження централізованого інструменту обліку та управління користувачами
4. Створення єдиної системи аутентифікації внутрішніх користувачів інформаційних систем
5. Забезпечення механізму запобігання витокам інформації (Data Leak Prevention)
6. Розгортання централізованого центру моніторингу подій та інцидентів
7. Аналіз в реальному часі подій інформаційної безпеки, що надходять від мережевих пристроїв та програмних додатків
8. Запровадження контролю за діями користувачів та адміністраторів системи
9. Реалізація шифрування трафіку між віддаленими вузлами

Гармонізація з ЄС

1. Онлайн взаємодія правовласника із Митницею
2. Застосування транзитної системи NCTS Фаза 4 на національному рівні
3. Запровадження нових типів фінансових гарантій та управління ними
4. Надання повного спектру преференцій для АЕО
5. Застосування транзитної системи NCTS Фаза 4 на міжнародному рівні
6. Вступ у Конвенцію
7. Застосування транзитної системи NCTS Фаза 5 на національному рівні

Реалізацію планується завершити до кінця вересня 2022. 

Для реалізації цього Проєкту розробляються ІТ системи [посилання на розділ на сторінці].

Проєкт  «Цифрова трансформація митниці (е-Митниця)» грунтується на проекті IT стратегії Держмитслужби ( «Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації у митній справі до 2022 року»; презентацію було оприлюднено на сайті Держмитслужби 8 жовтня 2020 https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/ievgenii-ientis-zvernennia-do-mitnitsi-maie-zalishati-po-sobi-priiemne-vidchuttia-vid-roboti-dobre-nalagodzhenogo-mekhanizmu-199 ).

Україна реформує митну систему відповідно до норм ЄС. Щоб асоціюватися з ЄС, потрібно запроваджувати взаємно зрозумілі норми і процедури. Україна виконує зобов’язання за Економічною частиною Угоди про асоціацію з ЄС та Угодою про спрощення процедур торгівлі СОТ. Ці зобов’язання фігурують у декількох документах: (1) «Стратегія здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Системи управління державними фінансами до 2025», проект; (2) «План заходів з імплементації положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі», розпорядження КМУ, 19 червня 2019 № 444-р; (3) Цифрова трансформація митниці (е-Митниця).

Заходи, які Україна має виконати задля гармонізації митних процесів з європейськими стандартами, за Додатком XV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_a11#n8 ({Додатки до глав 4 - 5} до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (зафіксовано у розпорядженні КМУ від 19 червня 2019 № 444-р «План заходів з імплементації положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі»), зокрема:

• автоматизація митних процедур щодо захисту прав інтелектуальної власності правовласників на товари під час перетину митного кордону 

• функціонування автоматизованих економічних операторів (АЕО) 

• функціонування електронної транзитної системи.

• Зобов’язання України у межах виконання Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі:

• створення та функціонування електронної системи сплати митних платежів

• системи митного аудиту 

• системи управління ризиками, що є орієнтованими на використання даних 

• системи «єдиного вікна» для міжнародної торгівлі.
  

Цифрова трансформація митниці (е-Митниця)  https://plan2.diia.gov.ua/projects , у рамках підпроєкту «Гармонізація з ЄС», передбачає: запровадження спільного транзиту товарів, реалізацію можливостей АЕО, посилення захисту прав інтелектуальної власності, розширення інструментів застосування фінансових гарантій. Для цього мають бути реалізовані такі підпроєкти: 

• Онлайн взаємодія правовласника із Митницею
  

• Онлайн взаємодія з АЕО та контроль дотримання вимог АЕО

• Нові типи фінансових гарантій та управління ними

• Застосування транзитної системи NCTS Фаза 4 на національному рівні

• Застосування транзитної системи NCTS Фаза 4 на міжнародному рівні

• Застосування транзитної системи NCTS Фаза 5 на національному рівні
  

Технічну, фінансову, експертну допомогу для ІТ трансформації Митниці надають європейські та ін. партнери. 

У рейтингах та дослідженнях, які визначають ступінь автоматизації митних процесів, а також швидкість митних оформлень, Україна посідає місця в 7-му та 8-му десятках (Індекс торгової логістики, Doing Business, Індикатори спрощення процедур торгівлі). Швидкість митних оформлень, яка в країнах ЄС вимірюється хвилинами (від 5 хвилин до 1 години), в Україні триває від 6 до 66 годин. За показником «Ефективність та прозорість рейтингів прикордонних адміністрацій» у звіті Global Enabling Trade Report, Україна посідає 95 місце зі 136.

Таким чином, впровадження нових IT інструментів у роботу Митниці полегшить роботу бізнесу та підвищить інвестиційну привабливість України.

Із 2020 у Держмитслужбі (як і в інших центральних органах виконавчої влади) запроваджено посаду заступника голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

З 8 жовтня 2020 на цю посаду призначено Євгенія Єнтіса https://customs.gov.ua/kerivnitstvo . Він є відповідальним за митну ІТ політику, а також за реалізацію Проєкту «е-Митниця». 

У його безпосередньому підпорядкуванні перебуває профільний Департамент у структурі Держмитслужби.

Для розробки значної частини ІТ рішень, за підтримки міжнародних партнерів (зокрема, Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні, EU4PFM), з 2020 року працює ІТ команда.