Понад 91% декларацій в ЄС оформлюється упродовж 1 години; майже 70% - менше 5 хвилин. Такі показники неможливі без застосування автоматизації, в першу чергу – шляхом налагодження автоматичного оформлення митних декларацій. Крім того, досягнути таких показників неможливо без розбудови і вдосконалення ефективної Автоматизованої системи управління ризиками. Про досвід її застосування для зменшення часу оформлення декларацій у Латвії та Румунії йшлося під час дистанційного семінару «Аналіз використання даних про порушення для аналізу ризиків/ нові стандарти щодо профілів ризиків», який відбувся у рамках Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Артурс Коваленко, експерт EU4PFM, керівник відділу управління ризиками Митного управління Служби державних доходів Латвійської республіки, повідомив, що між країнами ЄС існує конкуренція, у кого найшвидше проходить митне оформлення. «Ми робимо все, щоб намагатися не затримувати випуск товару необгрунтовано. Без автоматизації це неможливо. У Латвії ми цілеспрямовано почали працювати над цим понад 10 років тому, і зараз автоматично оформлюємо 89% деларацій при експорті і 54% - при імпорті», - повідомив експерт.
Крім того, досягнути таких результатів неможливо без побудови ефективної моделі митного аудиту для можливості здійснювати відповідні перевірки після завершення митного оформлення.
При цьому, за його словами, документальний контроль застосовується Латвійською митницею для 5,2% експортних та 24% імпортних декларацій, а фізичний контроль – майже як виняток: у 0,4% та 1% випадків для експорту та імпорту відповідно.
Як відомо, в Україні інтенсивність фізичного контролю відповідає середнім показникам ЄС (0,4% для експорту і 4,5% для імпорту). Незначною мірою відрізняються показники і по документальному контролю: 30-40% для імпорту та 5-10% для експорту.
Латвійський експерт наголосив, що важливим інструментом для митниці є автоматизовані профілі ризиків (у країнах ЄС – відбір об’єктів контролю за результатами їх застосування становить 80-90%), однак застосовуються і рандомні (випадкові) профілі та знання й інтуїція митника, які також не можна виключати. При цьому важливо, щоб митна служба регулярно аналізувала ефективність кожного з них. «Якщо ефективність автоматизованих профілів вища – значить, ми рухаємося правильно. В країнах ЄС вона становить в середньому близько 9%; рандомних профілів і дій митників – нижче», - повідомив Артурс Коваленко.
Практика країн ЄС свідчить, що суттєво зменшують час на перевірки впровадження відповідних спрощень, - зокрема, для авторизованих економічних операторів (АЕО). «Інтенсивність контролю для них – мінімальна, бо перевірка була проведена перед видачею документів АЕО, і ми їм довіряємо», - каже латвійський експерт. Програма АЕО уже діє і в Україні (докладніше: https://customs.gov.ua/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv). Як відомо, низку спрощень передбачає також режим спільного транзиту, який Україна зараз також запроваджує (докладніше про спрощення: https://customs.gov.ua/iaki-sproshchennia-mozhut-otrimati-ukrayinski-treideri-iaki-vikoristovuiut-ncts#scrollTop=0.
Адріан Відяну, експерт EU4PFM, заступник керівника Директорату з питань правоохоронної діяльнлсті митноъ служби Румунії, надав інформацію про Спільну систему управління ризиками ЄС (CRMF), досвід Румунії в цій галузі, а також щодо управління стандартами та профілями ризику, що використовуються для проведення аналізу ризиків безпеки та для зменшення фінансових ризиків.
**
Починаючи з жовтня 2020, це 5-й дистанційний семінар щодо європейського досвіду управління ризиками, який відбувся у рамках Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). Попередні теми - «Методологія оцінки та управління ризиками для пост-митного контролю та митного аудиту», «Рекомендації щодо вимог до ІТ системи управління ризиками та її впливу на вдосконалення процесу управління ризиками», «Загальні вимоги до бази даних митних порушень», «Аналіз митних порушень та профілювання ризиків у специфічних галузях».