Нагадаємо, у квітні в Брюсселі відбулися двосторонні зустрічі делегацій України та Єврокомісії у межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 29 «Митний Союз», що належить до Кластера 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток» та є одним із найоб’ємніших у переговорах з ЄС.
За результатами успішного завершення скринінгу за Кластером 3 Єврокомісія підготувала звіт, у якому надана оцінка України в частині узгодження та спроможності застосовувати acquis, зокрема й за Розділом 29 «Митний союз».
За оцінкою Єврокомісії, «попри триваючу повномасштабну війну росії проти України, незважаючи на серйозні проблеми з кадровим забезпеченням та бюджетні обмеження, досягнутий Україною прогрес у реалізації митної реформи за останні два роки є дуже вражаючим».
Згідно висновків, викладених у скринінговому звіті, Держмитслужба досягла значного прогресу в гармонізації митного законодавства, набутті повної спроможності імплементувати та забезпечити дотримання законодавства ЄС, виконання жодного з положень Митного кодексу ЄС не перебуває під загрозою через недостатній інституційний потенціал Держмитслужби.
Як відзначає Єврокомісія, Україна активно працює над узгодженням митного законодавства з правом ЄС, зокрема готується до ухвалення новий Митний кодекс, який має стати ключовим кроком для євроінтеграції української митниці.
«Положення, що ще не гармонізовані, добре ідентифіковані та зрозумілі для України, і є чіткий план внесення відповідних змін до українського законодавства», - йдеться у звіті.
Високий рівень узгодженості митного законодавства з acquis констатується Єврокомісією щодо абсолютної більшості сфер, які були предметом обговорення в ході скринігу, зокрема щодо реєстрації економічних операторів, надання статусу авторизованого економічного оператора (АЕО), митного представництва, управління заявами та рішеннями митних органів, в тому числі щодо зобов’язуючої інформації, застосування права бути почутим та оскарження, у сфері боротьби з правопорушеннями, зберігання документів, справляння плати за виконання митних формальностей, управління ризиками та митного контролю, надання гарантій, контролю правильності митної вартості, тарифної класифікації та походження товарів, застосування транзитних процедур, митних режимів, аналогічних спеціальним процедурам, крім транзиту, захисту прав інтелектуальної власності.
У звіті високо оцінені національні підготовчі заходи щодо приєднання до цифрового середовища ЄС та досягнення, зроблені протягом останніх років. Наголошується на тому, що Україна вдосконалює свої національні ІТ-системи, досягає значного прогресу у забезпеченні їх взаємодії з ІТ-системами ЄС відповідно до вимог ЄС, при цьому основна увага приділяється підготовці до інформаційної взаємодії на основі Європейської моделі митних даних (EUCDM). Робота просувається успішно. Багато систем вже застосовуються на національному рівні. ІТ-архітектура базується на сервіс-орієнтованій архітектурі (SOA). Україна вже напрацювала передовий досвід і потенціал під час приєднання до комунікаційної платформи CCN/CSI та системи NCTS (до якої Україна приєдналась ще у жовтні 2022 року).
З огляду на збільшення обсягу повноважень та майбутніх зобов’язань, що випливають із застосування acquis, Держмитслужба перебуває в процесі швидкої та масштабної модернізації. На думку Єврокомісії процес модернізації просувається добре.
Єврокомісія також підкреслює важливість виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та Плану реформ Державної митної служби України на 2024–2030 роки, який розглядається як ключовий інструмент для досягнення повної відповідності митної системи України стандартам ЄС.
Серед основних викликів, які можуть уповільнити реалізацію митної реформи, Єврокомісія відзначає обмежене фінансування та брак кадрового потенціалу. Зокрема в сфері ІТ, Єврокомісія наголошує на необхідності виділення достатніх фінансових та кадрових ресурсів на всі поточні та заплановані ІТ-проекти.
Водночас підкреслюється, що для досягнення сталого ефекту необхідно не лише посилювати ресурсне забезпечення митниці, а й проводити глибоку інституційну реформу. Зокрема, йдеться про надання митним органам правоохоронного статусу.
«З метою підвищення спроможності до забезпечення дотримання закону, рекомендовано надати митним органам право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування у справах про контрабанду товарів», - йдеться у звіті.
За оцінкою Єврокомісії, Україна має адекватну систему співпраці з іншими органами та економічними операторами. Як приклад кращої практики наводиться реалізація взаємодії митниці із зовнішніми стейкхолдерами через механізм Єдиного вікна. Потрібні подальші зусилля для вдосконалення інструментів та систем обміну інформацією та доступу митних органів до інформації, необхідної для забезпечення дотримання митних правил.
Водночас звіт акцентує на необхідності продовження роботи над посиленням антикорупційної політики у митній сфері. Зокрема, йдеться про проведення інституційних реформ, вдосконалення механізмів запобігання, виявлення та реагування на корупційні ризики. Україна повинна своєчасно та прозоро впровадити реформу, передбачену змінами до Митного кодексу України, внесеними Законом України від 17.09.2024 № 3977-IX, зокрема щодо впровадження нових методів перевірки працівників, а також реформи системи оплати праці.
Звіт підтверджує, що Єврокомісія в цілому позитивно оцінює динаміку реформи митниці та системний підхід України до виконання взятих на себе зобов’язань, що створює передумови для повноцінної інтеграції нашої держави у митний простір ЄС.
Митна сфера вже не перший рік залишається одним із найважливіших і найефективніших напрямів євроінтеграції України. Ще у 2024 році Єврокомісія відзначала значний прогрес України у сфері гармонізації національного митного законодавства з європейськими вимогами.
Наразі готуються українські пропозиції до переговорної позиції України щодо вступу до ЄС за Розділом 29 «Митний Союз», що визначать пріоритети та зобов’язання на шляху до членства в ЄС на основі рекомендацій Єврокомісії, викладених у скринінговому звіті.