Євроінтеграційні зміни до Митного кодексу України, прийняті Законом України № 3926-IX від 22.08.2024, докорінним чином змінюють повноваження митних брокерів та перерозподіляють ролі ключових осіб у митному декларуванні.
Звичний всім «декларант» (резидент, що є стороною зовнішньоекономічного договору) стає «утримувачем митного режиму», оскільки основна його функція – дотримуватися всіх обов’язків та умов, які виникають у зв’язку із поміщенням товарів в той чи інший митний режим.
При цьому утримувач митного режиму може бути або не бути декларантом, в залежності від того, який сценарій декларування він обере. Про можливі сценарії декларування ми писали у попередній нашій публікації.
«Декларантом» після набуття чинності цих змін стає та особа, яка бере на себе відповідальність за здійснення митного декларування. Це може бути як резидент, що уклав зовнішньоекономічний договір (імпортер/експортер, який є утримувачем митного режиму), так і митний представник (митний брокер).
Митний брокер може бути або не бути декларантом в залежності від того, який сценарій надання своїх послуг клієнту обере він:
• прямий митний представник не стає декларантом, а подає митну декларацію від імені та в інтересах імпортера/експортера, який є декларантом та утримувачем митного режиму;
• непрямий митний представник стає декларантом та подає митну декларацію від свого імені, але в інтересах імпортера/експортера, який є утримувачем митного режиму.
Для кращого розуміння розкладемо це на сценаріях можливого декларування.
Сценарій 1. Самостійне митне декларування товарів імпортером/експортером від власного імені
• митний представник не залучається;
• імпортер/експортер є утримувачем митного режиму та декларантом;
• імпортер/експортер самостійно подає всі документи в митницю та підписує їх своїм електронним підписом;
• імпортер/експортер є особою, відповідальною за сплату митних платежів.
Сценарій 2. Імпортер/експортер залучає прямого митного представника для декларування товарів від імені такого імпортера/експортера
• імпортер/експортер є утримувачем митного режиму та юридично декларантом;
• прямий митний представник виконує технічну роботу з митницею (в т.ч. подає всі документи та митну декларацію, підписує їх своїм електронним підписом);
• декларування здійснюється в інтересах та від імені імпортера/експортера;
• імпортер/експортер є особою, відповідальною за сплату митних платежів;
• зважаючи на технічну роль митного представника його винагорода може бути меншою, оскільки меншими є обсяги повноважень та відповідальності.
Сценарій 3. Імпортер/експортер залучає непрямого митного представника для декларування товарів від імені такого представника
• імпортер/експортер є утримувачем митного режиму;
• непрямий митний представник є декларантом: подає всі документи та митну декларацію від свого імені;
• декларування здійснюється в інтересах імпортера/експортера;
• імпортер/експортер є особою, відповідальною за сплату митних платежів, непрямий митний представник несе цю відповідальність солідарно з імпортером/експортером.
• винагорода непрямого митного представника може бути вищою, оскільки більшими є обсяги повноважень та відповідальності.
Водночас непрямому митному представнику заборонено:
• мати інших митних представників;
• здійснювати декларування у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території, знищення або руйнування, відмови на користь держави;
• до 1 січня 2027 року здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інтересах нерезидента. Нерезидент протягом цього періоду для виконання договору поставки має можливість покладати обов'язок щодо декларування товарів на резидента України (іншу сторону контракту) або створювати власну компанію (чи представництво) в Україні.