Модернізація митної служби йде за планом: продуктивна робота у 2024 році дозволила із впевненістю визначити наступні завдання

27 грудня

Рік тому Уряд ухвалив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки з метою посилення фіскальної спроможності завдяки, зокрема, й перезавантаженню митних органів відповідно до сучасних викликів та  європейських стандартів.

Трансформація охоплює різні сфери діяльності митних органів: від атестації, проходження служби і звільнення посадових осіб до впровадження новітніх програмних продуктів, відмови від неефективних практик і набуття Держмитслужбою нових функцій.

На засіданні Керівного комітету Державної митної служби України з питань реалізації Плану реформування на 2024–2030 роки представники Держмитслужби і Мінфіну обговорили інструменти реалізації пропонованих змін, визначили основні завдання на 2025 рік і шляхи їх виконання у розумні строки без втрати якості.

Особливу увагу було приділено впровадженню нової системи ключових показників ефективності (KPI) для забезпечення прозорості роботи митної служби. Окремо мова йшла про визначення ключових показників ефективності виконання Антикорупційної програми Держмитслужби. Ця робота продовжиться у 2025 році, адже можливість оцінювання ефективності рішень та дій митних органів сприятиме посиленню довіри до митниці з боку бізнесу, громадян та міжнародних партнерів. Також заплановано створення сучасного ІТ-рішення для автоматичного моніторингу виконання KPI.

Не менш важливою темою стала атестація посадових осіб митних органів. Учасники засідання погодили поділ цього комплексного завдання на два етапи: розроблення порядку проведення атестації та проходження посадовцями психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа. Такий підхід дозволить чітко розмежувати зони відповідальності між підрозділами, які реалізовуватимуть ці завдання, та підвищити ефективність атестаційного процесу.

На засіданні також обговорили необхідність розроблення Дисциплінарного статуту митних органів враховуючи те, що до Закону України №3977-ІХ ця норма не увійшла, хоча і була передбачена більш ранніми редакціями проектів закону. Вирішення цього питання планується у співпраці з європейськими партнерами, адже інтеграція українського законодавства до стандартів ЄС є одним із ключових пріоритетів реформування. 

Ухвалені рішення стали сигналом про готовність митної служби адаптуватися до нових реалій і впевнено продовжувати модернізацію, яка розглядається як комплексний підхід до створення сучасної системи, орієнтованої на потреби бізнесу, суспільства та міжнародних партнерів.