16 червня 2021 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів онлайн-презентацію результатів Громадського моніторингу окремих аспектів роботи митниці.
“Хочу сказати, що це не перший захід, який організовується Інститутом економічних досліджень та в якому Держмитслужба бере активну участь. Щороку ми отримуємо результати досліджень ставлення бізнес спільноти до української митниці. Ми активно слідкуємо за оцінками та рекомендаціями, які отримує Держмитслужба та реагуємо на них”, - подякував Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.
Серед основних результатів понад 43% респондентів вважають, що реформа митниці рухається у правильному або у скоріше правильному напрямку, тоді як майже 35% вважають напрямок реформ митниці неправильним або швидше неправильним. Також рівень корупції на митниці оцінено на 3,7 бали за шкалою від 1 (низький рівень або немає корупції) до 5 (високий рівень корупції).
Серед інших висновків:
Опитані очікують активізацію роз’яснювальної роботи стосовно переваг і можливостей NCTS та АЕО з акцентом на підприємців у регіонах
Представники підприємств-учасників ЗЕД найгірше поінформовані про цифрові продукти, у порівняні з іншими групами респондентів. Необхідно доопрацювати функціонал цифрових продуктів, забезпечити їхню безперебійну роботу та активніше інформувати бізнес про нові IT рішення
Респонденти очікують поступового переходу до так званих «розумних» пунктів пропуску, які мінімізують участь людей у відповідних процедурах. Зокрема, впровадження «електронної черги» та інших цифрових рішень на кордоні. Один із можливих шляхів систематизації заходів у цій сфері - розробка стратегії розвитку прикордонної інфраструктури.
Вітяніс Алішаускас, ключовий міжнародний експерт з питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), коментуючи представлені результати, зазначив, що ЄС допомагає Україні в реформуванні митниці – передовсім в запровадженні процесів та програм, передбачених Угодою про Асоціацію з ЄС, зокрема, програма АЕО, NCTS, IPR, оновлене Єдине вікно, пост аудит, нові системи автоматизованого управління ризиками та митного оформлення та ін.
«Наша мета – допомогти Україні зробити митні процеси ефективними, зменшити час контролю та митного оформлення, автоматизувати всі митні процеси, щоб мінімізувати вплив людського фактора. Це цілком збігається з тим, чого очікують учасники опитування», - зазначив він.
Щодо термінів, необхідних для того, щоб результати були відчутними, він зазначив, що «завжди хочеться, щоб все було швидше», і як позитивний приклад навів впровадження Україною NCTS. «У вересні 2019 року було схвалено закон про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи, які уможливили застосування режиму спільного транзиту на основі NCTS. Після того Україні знадобилося лише 1,5 року, щоб ухвалити всі необхідні нормативно-правові акти для застосування цього режиму в повному обсязі. Паралельно ми займалися ІТ системою. На її запровадження в національному масштабі також знадобилося близько 1,5 року. Для країн ЄС на схоже завдання було дано 4 роки. Тобто задача такого обсягу, яка стояла перед Україною, як правило впроваджуються за час у 2-3 рази більший », - зазначив експерт.
Запровадження систем, які здатні суттєво автоматизувати роботу української митниці та відчутно вплинути на швидкість митного оформлення, - пост аудиту, оновлених систем управління ризиками та митного оформлення, - Вітяніс Алішуаскас прогнозує наступного року. «Проміжні результати – в середині 2021, повністю ці системи запрацюють, як ми очікуємо, до кінця проєкту – до кінця 2022 року», - зазначив він.
Довідково:
У 2021 році ІЕД та 4 партнерських громадських організації (Асоціація митних брокерів України, Асоціація регіональних засобів масової інформації, Громадська організація "Сферо", Громадська організація "Агенція міжнародної співпраці"), що були обрані на відкритому конкурсі, зібрали дані та провели моніторинг роботи семи регіональних митниць Держмитслужби — Волинської, Поліської, Одеської, Київської, Галицької, Вінницької та Північної.
Для збору інформації при проведенні Громадського моніторингу роботи митниці використовувався метод глибинних напівструктурованих інтерв’ю із представниками зацікавлених сторін: експортерами, імпортерами, митними брокерами, представниками митних та контролюючих органів, а також з експертами у сфері зовнішньої торгівлі. Інтерв’ю проводились регіональними організаціями-партнерами. Для всіх інтерв’ю було визначено основну тематику запитань, що дозволило, з одного боку, порівняти відповіді, а з іншого – узагальнити отриману інформацію.