Відповідно до статті 2 Протоколу про порядок взаємодії між Державною митною службою України й Державним митним комітетом Республіки Узбекистан з питань обміну митною статистичною інформацією від 19.02.2007 року проведено планове співставлення даних митної статистики щодо експорту товарів з Узбекистану та відповідного імпорту в Україну за І квартал 2025 року.
За даними митної статистики України, імпорт товарів з Узбекистану за цей період склав 32,0 млн дол. США. «Дзеркальний» йому експорт, за даними Державного митного комітету Республіки Узбекистан, склав 16,5 млн дол. США. Розбіжність між даними складає 15,5 млн дол. США у бік перевищення українських даних. Як вийшло, що українська митниця облікувала більше товарів?
Співставлення даних між країнами показало, що насправді нічого дивного в цьому немає. Основною причиною розбіжності у даних за напрямком руху товарів Узбекистан – Україна є реекспорт товарів, а саме:
- збільшення українського статистичного імпорту на 10,2 млн доларів США за рахунок включення до нього товарів узбецького походження, реекспортованих до України з території третіх країн, куди вони попередньо були експортовані з Узбекистану, у тому числі з території країн ЄС на суму 6,5 млн доларів США, Туреччини – 3,2 млн доларів США, Грузії – 0,4 млн доларів США. В статистичному експорті Узбекистану ці поставки враховані як експорт до країн першого призначення;
- збільшення статистичного експорту Узбекистану на 116 тис. доларів США за рахунок включення до нього реекспорту до України товарів походженням з інших країн, у тому числі реекспорту товарів китайського походження на суму 90 тис. доларів США. В статистичному імпорті України ці поставки враховані як імпорт з країн, з яких походять ці товари.
Іншою суттєвою причиною розбіжностей є коригування статистичної вартості товарів, як при експорті з Узбекистану, так і в Україні при імпорті.
В Узбекистані статистична вартість товарів при експорті визначається як приведена митна вартість товару на умовах поставки DAP – пункт пропуску на кордоні Узбекистану. Статистична вартість товарів при імпорті в Україну визначається як приведена митна вартість товару на умовах поставки CIF/DAP – пункт пропуску на кордоні України.
Таким чином, витрати з доставки товарів від митного кордону Узбекистану до митного кордону України повинні включатись тільки до статистичної вартості імпорту товарів в Україні.
Всього до статистичної вартості імпорту України включено 2,2 мільйони доларів США внаслідок коригування вартості товарів узбецького походження, які відправлені до України з Узбекистану. За даними Державного митного комітету Республіки Узбекистан, з аналогічних причин до статистичного експорту не включено витрати на суму 601 тисяча доларів США.
За поставками товарів на суму 191 тис. доларів США (0,6% українського імпорту з Узбекистану) Державною митною службою України й Державним митним комітетом Республіки Узбекистан наразі проводиться поглиблена перевірка правильності декларування митної вартості.
Інші розбіжності обумовлені звичайними методологічними причинами, що характерні для всіх зовнішньоторговельних операцій, а саме:
- так звані «перехідні поставки», коли експорт товару фіксується в одному звітному періоді, а відповідний йому імпорт - у наступному;
- різні співвідношення курсів перерахунку статистичної вартості товарів з номінації у валюті угоди (контракту) у національну валюту (узбецький сум та українська гривня) та у валюту співставлення (долар США). Для прикладу: при перерахунку вартості товару в 100 євро ми отримаємо 104,85 долара США для Узбекистану та 104,77 долара США для України.
Проекція на інші країни
Такі результати співставного аналізу можна екстраполювати фактично на будь-яку країну, основні фактори невідповідності лишатимуться такими ж. Загалом міждержавне порівняння даних митної статистики взаємної торгівлі та встановлення причин розбіжностей між ними – це цілий комплекс заходів, який потребує значних витрат часу кваліфікованих спеціалістів. Тому лише обмежена кількість митниць країн світу проводили такий співставний аналіз даних.
Українська митниця неабияк зацікавлена у такій роботі, розуміючи, що поряд з об'єктивними причинами розбіжностей у статистичних даних можуть знаходити своє негативне відображення і випадки митного шахрайства.
Робота у цьому напрямку триває.