150 тисяч користувачів за рік – таким був запит на статистичні дані щодо товарообігу на порталі бізнес-аналітики bi.customs.gov.ua, який Держмитслужба відкрила рік тому, у квітні 2020. Портал уперше надав можливість усім бажаючим безпосередньо працювати зі статистичними даними Митниці у зручному форматі і потрібною глибиною даних. Упродовж року сервіс удосконалювався та дозволяв працювати з усе більшим обсягом даних.
BI (Business Intelligence) – це сервіс збору та аналізу даних за заданими параметрами. Завдяки BI можна дізнатися усю митну статистику щодо товарообігу та платежів. ВІ вивела у вільний доступ дані про розмір надходжень до держбюджету від Митниці, імпорт, експорт, сальдо товарообігу, обсяги оподатковуваного імпорту за кожною групою товарів та за будь-якою країною, обсяги імпорту та експорту товарів у різних розрізах тощо. Обсяги товарів, які Україна купує або продає за кордон, можна побачити не лише у валюті (гривні чи доларі), а загалом за 26 одиницями вимірювання.
Портал було розроблено на базі Qlik Analytics Platform. Проект став можливим завдяки підтримці Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM).
За словами Володимира Чугая, експерта EU4PFM, «запит на дані статистики Митниці є прогнозовано високим».
“Раніше дані формально теж були доступні, але в таблицях у word, pdf, xls. Це вимагало днів/тижнів ручної їх підготовки, до того ж оприлюднювалися вони із затримкою на 10-45 днів. Зараз публічні дані за 2017-2021 викладаються онлайн, у зручній для аналізу формі. Це дозволяє бізнесу будувати точні та юридично обґрунтовані прогнози середньої ціни товару та митних платежів, логістичні канали, робити аналіз структури та обсягу товарного ринку, тенденцій з різних розрізів», - зазначає експерт.
Євгеній Єнтіс, заступник голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, наголосив, що ВІ є важливим аналітичним інструментом не лише для бізнесу, але й для Держмитслужби та інших державних органів влади. Окрім загальнодоступної публічної складової ВІ, працює також і внутрішня, яка містить інформацію та інструменти, які дозволяють суттєво швидше та ефективніше здійснювати поточну моніторингову, таргетинг, аналітичну та звітну роботу.
Як повідомив Євгеній Єнтіс, «наступний крок у відкритті Держмитслужбою даних – оприлюднення знеособлених митних декларацій за імпортно-експортними операціями в машино-читабельному вигляді, і ІТ рішення для цього вже розроблено». Водночас, наголосив він, «цей крок буде можливим після ухвалення нормативно-правових актів, які врегулюють питання порядку публікації таких даних». «Цих актів ми очікуємо вже майже рік», - додав він.
Як відомо, реформа Митниці передбачає запровадження нових ІТ рішень для модернізації сервісів та процесів її роботи – ІТ трансформацію. IT трансформація Митниці передбачає 6 головних напрямків: «Єдине вікно», «Митний контроль і оформлення», «Публічна звітність і аналітика», «Розумний пункт пропуску», «Кібербезпека», «Гармонізація з ЄС». Ці напрямки є також складовими проекту «е-Митниця» - одного з проектів цифровізації, передбачених Постановою Кабінету Міністрів. Реалізувати їх передбачається до кінця 2022 року.
Запуск і підтримку сервісів відкритих даних Держмитслужби передбачено напрямком «Публічна звітність і аналітика». Окрім того, напрямок передбачає: розширення функціоналу мапи митної інфраструктури, запровадження калькулятора розрахунку митних платежів та онлайн інструменту визначення коду УКТ ЗЕД, автоматизацію внутрішньої звітності Митниці, впровадження аналітичного інструменту пошуку аномалій та митного контролю.