22 вересня 2026 року у Львові відбулася Митна платформа «Новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС: від розробки до імплементації».
Нагадаємо, що 19 серпня цього року Верховна Рада ухвалила проєкт Митного кодексу України у першому читанні. Новий Митний кодекс України має створити правову основу для подальшої інтеграції української митної системи до митного простору Європейського Союзу.
Митна платформа об’єднала представників Верховної Ради, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Представництва ЄС в Україні, Генерального директорату Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD), Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами EU4PFM та бізнес-асоціацій.
«Новий Митний кодекс України – це не просто оновлення законодавства. Наше завдання – сформувати митну систему, яка буде максимально наближена до правил і практик Європейського Союзу та готова повноцінно працювати в європейському митному просторі. Саме тому над Кодексом ми працюємо у тісній взаємодії з Європейською Комісією, європейськими експертами, міжнародними партнерами, народними депутатами, бізнесом і громадськістю», – зазначив заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.
Директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко презентував ключові нововведення нового Митного кодексу, зокрема:
перехід на митну термінологію ЄС та систему митних процедур;
запровадження європейських підходів до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита;
створення спеціалізованого правоохоронного підрозділу митниці та інституту детектива.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму виступі відзначив, що Україна вже виконала близько 90% зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у митній сфері. За його словами, це результат спільної євроінтеграційної роботи Уряду, парламенту, міжнародних експертів та бізнесу. Зокрема, за період повномасштабної війни було ухвалено 11 важливих законів, спрямованих на євроінтеграцію.
«Україна взяла на себе амбітне завдання — побудувати митницю, яка буде сумісною з митними адміністраціями ЄС не лише за формою, а і за змістом. Успішні економіки світу не розділяють фіскальні інтереси та захист кордонів. У більшості країн ЄС митні органи наділені потужними повноваженнями для проведення розслідувань, адже йдеться про захист фінансових інтересів як держави, так і єдиного європейського ринку. Новий Митний кодекс України закладає модель, за якою ми працюватимемо наступні десятиліття, тож правоохоронні повноваження митних органів мають стати невідʼємною його частиною», - наголосив Голова Державної митної служби України Орест Мандзій.
Він додав, що особливою рисою проєкту нового Митного кодексу є те, що до авторської команди повноцінно долучилися представники бізнесу. Адже якість митних процедур визначається тим, наскільки вони зрозумілі, передбачувані та виконувані.
Представник Генерального директорату Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Томаш Міхалак відзначив успіхи України у підготовці проєкту нового Митного кодексу та висловив сподівання, що Верховна Рада остаточно ухвалить документ до кінця цього року. Він наголосив на важливості надання українській митниці належних повноважень (зокрема у правоохоронній сфері) для ефективної співпраці з колегами з ЄС, а також підтвердив готовність Єврокомісії надавати всебічну підтримку й надалі гармонізувати законодавство спільно з Україною.
«Досвід країн, які приводили своє митне законодавство до норм європейського перед вступом до ЄС, дозволяє визначити головні ризики, на які варто звернути увагу Україні. Серед трьох складових – написання й ухвалення нового Митного кодексу, підготовка й прийняття підзаконних актів та розробка й міжнародне тестування ІТ-систем – найбільш комплексною є ІТ-складова. Її реалізація займе до двох років та потребуватиме значних ресурсів. Сьогодні терміни є дуже стислими. Водночас ЄС готовий продовжувати надавати Україні експертну і технічну підтримку», – повідомив міжнародний ключовий експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) з митних питань Вітяніс Алішаускас.
У панельних дискусіях також взяли участь керівниця проєктів у сфері управління державними фінансами Делегації ЄС в Україні Анастасія Айнеманн, народні депутати України Олександр Сова, Олександр Ковальчук, Ніна Южаніна та Галина Васильченко, голова Робочої групи для проведення консультацій щодо тексту проєкту нового Митного кодексу України Тетяна Острікова-Чмерук, представники Європейської Бізнес Асоціації та Американської торговельної палати в Україні та міжнародні експерти. Модераторами заходу виступили директор Департаменту митної політики Мінфіну Олександр Москаленко та співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації Олег Кириєвський.
Захід мав практичне спрямування: учасники обговорили доопрацювання проєкту нового Митного кодексу до другого читання (наразі запропоновано 3,5 тис. правок) та питання його подальшої імплементації після ухвалення Верховною Радою. Було підкреслено, що законопроєктом передбачено достатньо часу для бізнесу для переходу на європейські митні правила, а також зазначено, що до чинного митного законодавства вже внесено переважну частину необхідних євроінтеграційних змін для поступової імплементації.
Третя Митна платформа організована Міністерством фінансів України спільно з Державною митною службою України, Проєктним офісом реформ Мінфіну та Програмою ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Митна платформа традиціно виступає професійним дискусійним майданчиком для обговорення ключових питань розвитку митної політики та інтеграції України до митного простору Європейського Союзу. Її започатковано у 2022 році, вдруге – відбулася 19 березня 2026 року. Перші заходи були присвячені вступу України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) та митним спрощенням.