ІТ трансформація Держмитслужби є одним із пріоритетних напрямків підтримки митної реформи, запланованих у рамках Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) у 2019-2022 роках. Цей напрямок є найбільш складним з точки зору імплементації, але від його реалізації значною мірою залежить виконання Україною зобов’язань за Угодою про Асоціацію з ЄС, тому він перебуває під постійним моніторингом з боку представників Євроделегації. Станом на червень 2021 здійснено значну частину ключових заходів у галузі ІТ рішень для Держмитслужби підтриманих EU4PFM.
Про це йшлося під час щомісячної зустрічі з митних питань, яка відбулася 10 червня он-лайн. Участь у ній взяли представники Міністерства фінансів, Держмитслужби, Програми EU4PFM, Офісу підтримки реформ (RST) Мінфіну та Держмитслужби.
«Ключовою метою Програми в митній галузі є допомога Україні у вдосконаленні митних процесів та підвищенні ефективності роботи митниці. Зокрема, йдеться про зміну поточних процесів та запровадження нових процесів відповідно до Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Робота ведеться у двох напрямках. Перший – це розробка нормативно-правової бази. Другий – це розробка та впровадження ІТ рішень. Отже, ключовою метою є зміна або впровадження нових процесів, а ІТ рішення є необхідним інструментом для впровадження цих змін», - зазначив Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт Програми EU4PFM з питань митниці.
Як повідомив Євгеній Єнтіс, заступник голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, станом на 10 червня 2021 завершено розробку 2-х систем, які належать до числа найбільш важливих для роботи Держмитслужби, – оновленої Автоматизованої системи управління ризиками (АСУР 2.0) та Митного аудиту; вони пройшли тестування профільними департаментами та перебувають у дослідній експлуатації. Близька до завершення розробка першого етапу платформи оновленої Автоматизованої системи митного оформлення (АСМО 2.0) - це основна інформаційна система Держмитслужби, відповідальна за всі функції внутрішньої служби. Ця платформа повністю інтегрована з усіма внутрішніми компонентами рішення, а також із зовнішніми джерелами даних в рамках першого етапу. Розроблено журнали морських та автомобільних пунктів пропуску для запуску функціоналу першого етапу АСМО 2.0.
Щодо системи онлайн взаємодії з Держмитслужбою (оновленого «Єдиного вікна» - Кабінету взаємодії з Митницею), запровадження якої є найбільш очікуваною для громадян та бізнесу, оскільки знизить витрати часу, коштів і потенційні корупційні ризики, - розроблено базовий функціонал, функціонал надання адміністративних послуг та Реєстр прав інтелектуальної власності, який забезпечує он-лайн взаємодію правовласника з Держмитслужбою. У процесі розробки перебуває ще близько половини необхідного функціоналу: митне оформлення міжнародних відправлень, транспортних засобів та експортних декларацій, онлайн платежі та митний баланс, оформлення різного роду заяв при взаємодії з Держмитслужбою, функціонал для авторизованих економічних операторів (АЕО) та онлайн взаємодія з іншими центральними органами виконавчої влади. Уже працюють он-лайн сервіси – Служба підтримки (бета-версія) та Система скарг.
Окрім того, завершено розробку системи для публікації у форматі відкритих даних найбільш очікуваної бізнесом інформації – дані митних декларацій про експортно-імпортні операції (їх найближчим часом буде оприлюднено у зручній для скачування та автоматизованого аналізу формі). Також працюють он-лайн сервіси Держмитслужби – портал Бізнес аналітики (ВІ), Калькулятор митної вартості авто та Мапа митної інфраструктури.
Уже майже три місяці працює в національному масштабі система спільного транзиту (NCTS); за цей час завершено її інтеграцію з оновленими AСУР 2.0 та АСМО 2.0; тестується функціонал для управління фінансовими гарантіями.
«До тестування систем та функціоналу, призначених для зовнішнього користування, ми принципово запрошуємо всіх зацікавлених потенційних користувачів – повідомляємо про це через інформаційні ресурси Держмитслужби», - зазначив Євгеній Єнтіс.
Він повідомив, що до кінця 2021 року планується запровадження трьох найбільш очікуваних складових оновленого «Єдиного вікна» - Кабінету взаємодії з Держмитслужбою: автоматизованого митного оформлення міжнародних відправлень та автомобілів, а також оновленого Порталу трейдера (з можливістю подання заявки на транзитні спрощення в системі спільного транзиту (NCTS)).
«Міжнародних відправлень в Україні – близько 50-60 мільйонів на рік, тому ми розуміємо, як відправники та отримувачі очікують цього нового сервісу. Ми вже опрацьовуємо можливість з поштовими операторами, щоб це було максимально швидко та доступно для всіх», - зазначив заступник голови Держмитслужби.
Загалом функціонал нової ІТ екосистеми буде достатнім для повної заміни поточної ІТ системи Держмитслужби, як передбачається, у 2022 році.
Як відомо, нова ІТ система Держмитслужби будується за принципом т.зв. «мікросервісної архітектури», яка дозволяє «конструювати» складні модулі як сукупність маленьких, самодостатніх, незалежних сервісів, кожен з яких відповідальний за конкретний процес. Саме такі складові і розробляються. Така структура дає можливість оперативно вносити необхідні зміни і модернізувати кожну зі складових окремо, не втягуючи в процес реконструкції увесь великий модуль. Це сучасний підхід до побудови ІТ продуктів, яким користуються більшість масових та популярних сервісів, - як-от Google, Amazon, Booking.com, Netflix, Facebook та ін.
Фундаментом для впровадження мікросервісної архітектури є інформаційна система DataBus. Вона має забезпечити передачу даних у межах усіх внутрішніх та зовнішніх систем, баз даних та реєстрів. Її імплементацію для Державної митної служби України було завершено 28 травня.
Вітяніс Алішаускас зазначив, що «здійснено значну частину ключових заходів у галузі ІТ рішень для Митниці, підтриманих EU4PFM». Однак, наголосили європейські партнери, недостатньо розробити та протестувати програмне забезпечення. «Для Держмитслужби є багато домашніх завдань. Наприклад, Програма підтримує розробку ІТ рішень та приймально-здавальні випробування, а завдання Митниці – впровадити цю систему. З огляду на це дуже важливо, щоб у Держмитслужбі була посадова особа, а також команда, сформована з представників профільних департаментів, яка має мандат на планування та організацію всіх необхідних заходів для впровадження та реального функціонування нових ІТ рішень», - зазначив представник EU4PFM.
Як відомо, реформа Держмитслужби передбачає запровадження нових ІТ рішень для модернізації сервісів та процесів її роботи – ІТ трансформацію. IT трансформація Держмитслужби передбачає 6 головних напрямків: «Кабінет взаємодії з Держмитслужбою», «Митний контроль і оформлення», «Публічна звітність і аналітика», «Розумний пункт пропуску», «Кібербезпека», «Гармонізація з ЄС». Ці напрямки є також складовими проекту «е-Митниця» https://plan2.diia.gov.ua/projects - одного з проектів цифровізації, передбачених Постановою Кабінету Міністрів. Реалізувати їх передбачається до кінця 2022 року.
Як уже повідомлялося, такі зустрічі з митних питань відбуваються регулярно, для оцінки виконання запланованих заходів митної реформи та координації дій Мінфіну, Держмитслужби та Програми EU4PFM, яка надає підтримку Україні в реформуванні митної сфери. Темами, яким було приділено увагу на зустрічі 10 червня, були також впровадження в Україні Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) https://customs.gov.ua/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv та Режиму спільного транзиту (NCTS) https://customs.gov.ua/rezhim-spilnogo-tranzitu-ncts, а також можливості експертної підтримки в інших питаннях митної реформи.